Як самому переплести книгу. Частина 4


Як самому переплести книги

Далі йде склейка. Мажете клеєм одну сторону скоринок і корінця, наклеюєте, притискаєте. По діагоналі обрізаєте краї паперу (з відступом 3-4 мм від кута). Мажете клеєм виступаючі краї, загинають їх на скоринки, притискаєте. На цій стадії обкладинку краще залишити під вантажем хоча б на годину. В принципі, обкладинка готова.

Далі виникає питання її оформлення. Навіть якщо планується суперобкладинка, то ім’я автора і назву (або, в моєму випадку, номер тому) все одно повинен бути написані на обкладинці та на корінці. Як це зробити? Не всі, навіть архітектори, можуть абсолютно рівно зробити напис вручну. Я пробувала писати по трафарету, але виходить неакуратно. Рішення прийшло таке: надрукувати на принтері дещо видозмінений фрагмент суперобкладинки з автором і номером тому, а потім наклеїти. Просто, але виглядає, з моєї точки зору, цілком пристойно.

Наклеюємо на обкладинку віддруковану назву. Робити це краще з олівцевою розміткою – щоб напис на корінці був по центру, і ніщо нікуди не з’їхало б. Обкладинка готова.

Далі настає не складний, але відповідальний момент – склеїти разом внутрішній блок і обкладинку. Момент цей вимагає великої точності, тому спочатку необхідна примірка. Вкладіть блок в обкладинку, так щоб краї обкладинки стирчали рівномірно, і по кутах форзаців ОБОВ’ЯЗКОВО зробіть позначки олівцем.

Мажете клеєм один край марлі, приклеюєте до форзаців. Тепер мажете клеєм весь форзац разом з марлею. Щоб надлишки клею не склеїли сторінки, всередину форзаца можна прокласти аркуш паперу. Піднімаєте книгу (обкладинка при цьому лежить на столі), перевертаєте намазаним форзаці вниз і приклеюєте форзац до обкладинки, починаючи з країв – поєднуючи краї форзаца з олівцевими відмітками.

Кладете книгу на стіл (склеєною частиною вниз) і мажете клеєм марлю на іншій стороні, приклеюєте до форзацу, потім мажете весь другий форзац. Мій досвід показав, що далі найзручніше просто «покласти» обкладинку на форзац, не піднімаючи з місця книги. Зазвичай таким способом краї форзаца рівніше всього поєднуються з олівцевими відмітками, але все-таки потрібно перевірити, поєдналися вони з відмітками кутів чи ні, і якщо ні, то, поки клей не висох, вирівняйте їх.

По корінці можна провести дерев’яним лекалом (або просто кутом пластмасовою лінійки), але обережно, щоб не порвати папір. Це надає корінцю “гостроту”.

Тепер потрібно покласти книгу під прес на всю ніч, щоб вона добре просохла.

До ранку ваша книга повністю готова.

Суперобкладинка – це просто аркуш паперу (розміри його легко прорахувати). Єдиний момент, який треба тут врахувати – робити остаточний дизайн суперобкладинки потрібно вже після того, як готовий перша тверда обкладинка – тільки тоді ви будете точно знати розмір вашої книги. (При форматі сторінок А5 і висоті картонних палітурок 21,8 мм, висота суперобкладинки у мене виходить рівно 22 см (папір, якій обклеює картон, теж дає товщину).

При форматі книги А5 довжина суперобкладинки виходить трохи більшою, ніж А3. Я друкую її на двох аркушах А4 (папір потрібен хорошої якості) і склеюю зсередини скотчем. По боках (які будуть загнуті всередину) доклеювати білі смуги до необхідної ширини. Так як суперобкладинка строката, зовні склейка практично непомітна.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 178

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!