Як написати бестселер. Частина 5


Поліна Дашкова

6.Поліна Дашкова: «Можливість написати бестселер – слабка втіха для невдах»

Написати запрограмований бестселер можна. Саме припущення, що це можливо, – слабка втіха для літературних невдах. В якості ілюстрації можу розповісти історію про одну англійській письменниці, з якою я виступала. Коли ми з нею почули питання, яке вже й для неї, і для мене абсолютно нестерпна: «Де ви берете сюжети?», Вона розповіла, що існує закритий секретний сайт в інтернеті, де зберігаються будь-які сюжети. І кожен сюжет – потенційний бестселер. Коли автор успішно видає першу книгу і видно, що він перспективний, видавець дає йому ключ-код до цього сайту. Він туди залазить і там розпоряджається як завгодно – бере що йому хочеться.

Зал сміявся, а в кінці до неї підійшов молодий чоловік і сказав: «Скільки ви хочете готівкою прямо зараз за те, що ви мені скажете код цього сайту?»

Можливо, існують рецепти розкручування книги. Зараз вже немає, а півтора року тому, коли був розквіт літературного гламуру, рецепт бестселера полягав не в тому, як написати, а в тому, як продати.

Існують піар-технології, які дозволяють продавати будь-яку нісенітницю. Найяскравіший приклад – Ден Браун. Дуже слабкий твір, особливо на рівні найвищої американської школи в жанрі історичного конспірологічного трилера. Слабенький, абияк написаний на основі відвертого плагіату, але розкручений в світовому масштабі. Це приклад геніального піару. Але це все дуже ненадовго. Наступні книги Брауна продавалися все гірше і гірше, читати їх неможливо, фільми збирають скажені гроші, але з них люди йдуть. Знаєте, яке саме не читане, але досі шалено популярний твір? «Майн кампф» Гітлера. Нудний текст, абияк зготований, переписаний нещасним ченцем-розстрига, якого потім знищили. Але це були супербестселери, величезна кількість перевидань.

Якщо виникає ілюзія, що існує щось на кшталт літературної кулінарної книги, то краще взагалі не братися. Писати потрібно про те, про що ти не сказати не можеш. Тоді є шанс, що це будуть читати.

Якщо мої книги перестануть купувати, я все одно буду писати книги для шухляди. По-перше, у мене є чоловік, який працює і заробляє. У нашому житті траплялися різні періоди, я думаю, він мене прогодує. По-друге, я можу перекладати. Не знаю, щось придумаю. Скільки письменників за радянських часів писали для шухляди – на щось же вони жили. У мене був період, коли мене тягнули в телеведучі, навіть був деякий досвід. Я втекла звідти дуже швидко. Є люди, для яких література – хобі. Це нормально, вони її поєднують з іншого активністю. Для мене це не так. Я тільки пишу і більше ні в чому себе не мислю.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 99

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!