Всі сторінки з міткою " видавництво"
Січ 17, 2012 - Новини    Прокоментуй!    diana

Діти розлюбили книги про вампірів

книги про вампірів

Література для підлітків продається в Україні гірше, ніж дитяча, тому автори й видавці неохоче працюють на цій галузі.

Початок 21-го століття на Заході вже встигли охрестити «золотим століттям» літератури для підлітків. В Україну ця галузь як і раніше залишається однією з найбільш нерозвинених і бідних. І не тільки тому, що лише кожен п’ятий український підліток присвячує своє дозвілля читанню, але й тому, що читати йому, за великим рахунком, нічого.

Українські видавці, за рідкісними винятками, намагаються обходити сегмент юнацької літератури (чиєю аудиторією є молоді люди у віці 12-20 років). «Друкувати підліткову літературу сьогодні – невдячне заняття. Продається вона в рази гірше, ніж дитяча. До того ж на відміну від останньої її неохоче беруть на реалізацію. В магазинах або не знають, як її продавати, або просто не хочуть зв’язуватися з тим, що вимагає додаткових зусиль: відведення окремої стелажа, вивчення асортименту та інше, – розповідає директор видавництва «Теза» Володимир Брискіна. – З іншого боку, сьогодні спостерігається тотальний дефіцит авторів, готових взятися за написання підліткового роману, і вміють це робити ». «І в цьому немає нічого дивного, – погоджується з колегою головний редактор видавництва« Грані-Т »Іван Андрусяк. – Нова українська література для підлітків тільки-тільки почала формуватися, «дорослішати», вчитися говорити з ними однією мовою. Традиції специфічної підліткової прози у вітчизняному письменстві як такої немає. У той час як вона повинна була закладатися (а це вся друга половина минулого століття), підліткова книга розглядалася лише як чергового ланки в «правильному» ідеологічному вихованні молоді. Тому нашим письменникам сьогодні доводиться братися за справу з нуля ».

І беруться вони дуже неохоче. «Пару-трійку років тому письменники не сприймали всерйоз мої пропозиції написати для тінейджерів. Всі зразу відмовлялися. Зараз ситуація стала змінюватися – з’явилися перші справжні хіти у цьому сегменті», – зазначають у видавництві «Грані-Т». Своїми найбільш продаваними «юнацькими» авторами тут називають Степана Процюка та Олеся Ільченка, в «Тезе» – Костянтина Матвієнка. Але хоч письменники і стали серйозніше ставитися до текстів для підлітків, їх ряди не розширюються. «З одного боку, досвідчений автор знає, що книги для підлітків продаються гірше, ніж для дітей, і прогнозовано віддає перевагу останнім. А з іншого – щоб писати для тінейджерів і про тинейджерів, потрібно бути в темі, бути знайомим із зразками зарубіжної прози подібного штибу, якої на нашому ринку вкрай мало», – говорить Володимир Брискіна.

Ще однією перешкодою до розвитку сегмента young adults («юні дорослі») є специфічний коло тем, які зачіпає ця література: підлітковий суїцид, перші сексуальні контакти, наркоманія і алкоголізм, насильство в сім’ї, підліткова вагітність і т.д. В Україні, на відміну від західного книжкового ринку, до відвертого обговорення таких тем на сторінках романів для юнацтва ще не готові. «Щоб зачепити підлітка, книга повинна оповідати про проблеми, які його хвилюють. Але безліч таких проблем, як і раніше є табу для нашого суспільства. Продавці регулярно розповідають мені про випадки, коли батьки відмовлялися купувати видану нами книгу Юти Трайбер «Синє озеро стало зеленим», що оповідає про вагітність дівчини у випускному класі, хоча діти наполегливо просили їх, – розповідає Володимир Брискіна. – І навіть поверталися пізніше самі, роздобувши грошей на покупку. Це свідчить про те, що підліткам не з ким поговорити на подібні теми, книга компенсує їм брак живого спілкування. А батьки навіть такий спосіб комунікації намагаються припинити».

Але робити поправку на «батьківські» смаки видавці вважають безперспективним. «На відміну від дитячої літератури маркетингової аудиторією підліткової прози повинні бути не батьки, а підлітки. Рекомендації однолітків для них куди важливіше рад батьків. Якщо книга зацікавила підлітків, вони знайдуть на неї гроші і прочитають її », – каже Іван Андрусяк.

Не поспішають друкувати вітчизняні видавництва та переклади зарубіжних романів для тінейджерів. «Ми дотримуємося думки, що в юному віці потрібно прочитати якомога більше класики – творів Жюля Верна, Рафаеля Сабатіні, Луї Буссенара та інших грандів пригодницького жанру. Краще, щоб діти, які читають із задоволенням, відволікалися від шкільної програми саме на цю літературу, – каже Світлана Скляр, головний редактор видавництва «Клуб сімейного дозвілля». – Тому ми друкуємо трохи найменувань популярного містичного спрямування: в основному три-або п’ятитомне саги. Але зате намагаємося вибрати найкраще, що є в зарубіжних пропозиціях, наприклад книги, що прогриміли за кордоном, відмічені спеціалізованої жанрової премією і т.д.».

Незважаючи на високу вартість прав на тексти і конкуренцію з боку аналогічних російських пропозицій на ринку, випуск розкрученого зарубіжного твору для українських видавців вигідний як мінімум з двох причин. По-перше, більшість прогриміли книг отримують величезну медіапідтримку в вигляді голлівудських екранізацій. У книги з «кінообложкой» шанси бути купленої підвищуються. Навіть перевидання з таким «фасадом» знаходить друге життя», – розповідає Світлана Скляр. По-друге, західні тінейджерські бестселери насправді досить «дорослі», завдяки чому їх читають не тільки старшокласники та студенти, на яких вони розраховані, але й діти середнього шкільного віку, спраглі оповідань про доросле кохання, а також самі дорослі. «Порівнювати супертіражі «Сутінків» або інших саг, напханих вампірської або іншої темної романтикою, з рештою підліткової літературою можна. Читацька аудиторія цих творів не обмежується тінейджерами. Симптом нашого часу – безліч інфантильних дорослих. Вони великі шанувальники подібної літератури, читання якої ніби продовжує ілюзію їх юності, дозволяє відчути себе з молоддю на одній хвилі», – зазначає директор видавництва «Теза» Володимир Брискіна.

Але ставка на розкручені кнігобренди позбавляє українську аудиторію можливості познайомитися зі свіжими трендами західній підліткової літератури. Так, сьогодні на межі популярності у підлітків вже далеко не «паранормальна романтика» (саги про вампірів, перевертнів, відьом і чаклунів та іншої нечисті), а похмура постапокаліптика (представлена ​​на нашому ринку поки лише трилогією «Голодні ігри»), реінкарнований «стімпанк», «розумний» алегоричний роман і урбаністичне фентезі, де дія розгортається в екзотичних містах. Це, до речі, поки єдине течія, яка встигли взяти на озброєння українські автори.

Січ 3, 2012 - Новини    Прокоментуй!    diana

У Санкт-Петербурзі завершив свою роботу Міжнародний Книжковий Салон

Міжнародний Книжковий Салон

З 26 по 29 квітня 2012 року в виставковому комплексі Ленекспо пройшла VII міжнародна спеціалізована виставка-ярмарок Cанкт-Петербурзький міжнародний книжковий салон – 2012.

У Санкт-Петербурзі відбувся Міжнародний книжковий салон. У павільйоні «Ленекспо» зібралися сотні учасників – видавництва, письменники і звичайні любителі книг. В якості організаторів виставки виступив Комітет з друку і взаємодії зі ЗМІ уряду Санкт-Петербурга, «Російський книжковий союз» та Міжнародний конгрессно-виставковий центр «ЭкспоФорум». Виставка відбулася за підтримки Федерального агентства по друку і масовим комунікаціям, і під патронатом Торгово-промислової палати Російської Федерації.

250 компаній з 16 країн світу об’єдналися під дахом виставкового комплексу з метою розвитку літературного ринку Росії, формування нового позиціонування для книжкової галузі як динамічного, сучасного, привабливого сегмента ринку інтелектуальних продуктів і формування образу книжкового ринку як лідируючого ринку інтелектуальних продуктів.

Культурну програму Книжкового салону склали: семінари, круглі столи, конференції, присвячені проблемам читання в Росії; презентації нових видавничих проектів; зустрічі з авторами, презентації книг; виступи артистів, музичних колективів. У рамках салону пройшли V Міжнародний письменницький форум та вручення 21 премії Асоціації книговидавців Росії (Аски) “Кращі книги року”.

В цьому році Книжковий салон придбав французький акцент: в рамках виставки відбулися Дні Франції. У захід взяли участь представники мерії Ніцци, директор французького інституту в Росії, директор французького інституту в Санкт-Петербурзі та інші. Крім того, для відвідувачів виставки були відкриті уроки іноземної мови. Будь-який бажаючий міг осягнути ази французької.

Для професіоналів літературного ринку головною подією Книжкового Салону став Міжнародний письменницький форум. Він допомагає російським літераторам вийти на міжнародний ринок і сформувати письменницьке співтовариство, а також служить стимулом для молодих письменників. У рамках форуму було піднято ряд тем, актуальних для сучасного стану книжкової індустрії: сучасні моделі бізнесу в книговиданні та книгорозповсюдження, цифрові рішення для друку, електронне книговидання, перспективи електронно-бібліотечних систем і т.д.

Учасники Книжкового Салону змогли познайомитися з новинками книжкового ринку країни, сучасними технологіями видавничого бізнесу, познайомитися з колегами з інших регіонів і країн.

На вулиці і в павільйоні була організована продаж книг, де всі бажаючі могли придбати книги як вже полюбилися, так і нових авторів зі знижкою.

Міжнародний Книжковий салон став найбільшою за відвідуваністю виставкою в Санкт-Петербурзі. Крім того, це стало одним з найцікавіших подій книжкової індустрії для городян, оскільки друкована книга в житті Петербурга до цих пір грає важливу роль.

Сторінки:«123