Всі сторінки з міткою " роман"
Лют 2, 2012 - Факти    Прокоментуй!    diana

Скільки видавництв відхилили друк книги Гаррі Поттер?

книги Гаррі Поттер

Свою першу книгу «Гаррі Поттер і філософський камінь» Джоан Роулінг закінчила в 1995 році. Літературний агент, який погодився її представляти, посилав рукопис у 12 видавництв, але скрізь його відхилили. Тільки через рік рукопис був прийнятий маленьким лондонським видавництвом Bloomsbury, хоча його головний редактор навіть після схвалення книги був упевнений, що Роулінг не заробить багато коштів на дитячих книгах, і радив знайти їй постійну роботу.

Січ 22, 2012 - Новини    Прокоментуй!    diana

Держнаркоконтроль «накрив» книжкові магазини

книжкові магазини

Держнаркоконтроль “накрив” книжкові магазини. Відомство заборонило продаж творів ряду авторів за пропаганду наркотиків! Поза законом тепер Берроуз, Бодлер і багато інших…

В минулому – класика, зараз – заборонена література. Прохання знайти роман титулованого письменника викликає у консультанта подив. Крім антиутопії Олдоса Хакслі, на полиці не знайти ще 20 романів письменників минулого століття. Серед них Ірвін Уелш, Вільям Берроуз і Шарль Бодлер.

Доцент кафедри історії зарубіжної літератури СПбДУ Андрій Аствацатуров не розуміє – чому зараз. Про ці романах він розповідає студентам більше 10 років. Наркотичні речовини в них – метафора. Будь-яка освічена людина, на думку викладача, зрозуміє «Джанкі» і «Штучний рай» – це антипропаганда наркотиків.

Єдиний офіційний перелік заборонених книг – це федеральний список мін’юсту. Його зміст теж викликає запитання. Крім екстремістської літератури і «Майн каумпф», туди чомусь потрапила слов’янсько-язичницька література. Тим не менш, друк та розповсюдження цих книг призводить до кримінальної справи. Але цього не можна сказати про список наркоконтролю. Він ніде не зареєстрований. Значить і покарання за недотримання вимог послідувати не може.

Виходить, причина зникнення книг з магазинів – це самоцензура видавців і продавців. Нікому не хочеться мати проблеми. Але висновок з тиражів в цьому випадку зробить таку літературу тільки більш цікавою для читача.

Попадання книги в список «заборонене літератури» це непоганий піар. Як відомо, заборонений плід солодкий. Тим більше, якщо роману немає на полиці книжкового магазину, його завжди можна знайти в інтернеті.

Січ 20, 2012 - Новини    Прокоментуй!    diana

Челябінці провели “Бібліоночь” з Пушкіним

Бібліоночь з Пушкіним

Челябінці стали учасниками всеросійської “Бібліоночі”. По всій країні сотні музеїв, галерей, бібліотек і книжкових магазинів приймали відвідувачів в незвичне час: з 7 до 12:00 вечора.

Піонери, відьми і … Пушкін знайомлять гостей з книжковими новинками і класичними літературними творами. Довести, що читати зовсім не нудно, – мета першої “Бібліоночі”. “Ми дуже раді, що опинилися в числі 110 бібліотек, які сьогодні ввечері відчиняють двері жителям усіх міст Росії”, – говорить Світлана Аніщенко, директор МУК “Центральна бібліотечна система”.

Квест, інтелектуальні ігри, концерт – все в стилі роману “Майстер і Маргарита”. “Обійшли всю бібліотеку, дуже сподобалася нечисть, зараз чекаємо гру в” Мафію “, – ділиться учасниця “Бібліоночі”.

Для любителів активного відпочинку – змагання з армрестлінгу, для дівчат – послуги стиліста і візажиста. Для азартних гравців – казино, де замість грошей – правильні відповіді. “Концерт послухав – хлопці добре грають, і взагалі багато всього хорошого: чудове інтелектуальне казино. На запитання відповів, в рулетку програв”, – розповідає Геннадій Ряполов, учасник “Бібліоночі”.

А ось інша бібліотека, інша епоха і інші відвідувачі. Більшість з них практично сліпі люди. Тому тут все можна помацати і приміряти, щоб зрозуміти, як жили люди в XVIII столітті. Після селянської хати гості потрапляють в бальну залу.

Організатори впевнені, що городяни гідно оцінять новий формат проведення вільного часу. І дійсно, судячи з кількості присутніх, челябінця “Бібліоночь” припала до душі.

Січ 17, 2012 - Новини    Прокоментуй!    diana

Діти розлюбили книги про вампірів

книги про вампірів

Література для підлітків продається в Україні гірше, ніж дитяча, тому автори й видавці неохоче працюють на цій галузі.

Початок 21-го століття на Заході вже встигли охрестити «золотим століттям» літератури для підлітків. В Україну ця галузь як і раніше залишається однією з найбільш нерозвинених і бідних. І не тільки тому, що лише кожен п’ятий український підліток присвячує своє дозвілля читанню, але й тому, що читати йому, за великим рахунком, нічого.

Українські видавці, за рідкісними винятками, намагаються обходити сегмент юнацької літератури (чиєю аудиторією є молоді люди у віці 12-20 років). «Друкувати підліткову літературу сьогодні – невдячне заняття. Продається вона в рази гірше, ніж дитяча. До того ж на відміну від останньої її неохоче беруть на реалізацію. В магазинах або не знають, як її продавати, або просто не хочуть зв’язуватися з тим, що вимагає додаткових зусиль: відведення окремої стелажа, вивчення асортименту та інше, – розповідає директор видавництва «Теза» Володимир Брискіна. – З іншого боку, сьогодні спостерігається тотальний дефіцит авторів, готових взятися за написання підліткового роману, і вміють це робити ». «І в цьому немає нічого дивного, – погоджується з колегою головний редактор видавництва« Грані-Т »Іван Андрусяк. – Нова українська література для підлітків тільки-тільки почала формуватися, «дорослішати», вчитися говорити з ними однією мовою. Традиції специфічної підліткової прози у вітчизняному письменстві як такої немає. У той час як вона повинна була закладатися (а це вся друга половина минулого століття), підліткова книга розглядалася лише як чергового ланки в «правильному» ідеологічному вихованні молоді. Тому нашим письменникам сьогодні доводиться братися за справу з нуля ».

І беруться вони дуже неохоче. «Пару-трійку років тому письменники не сприймали всерйоз мої пропозиції написати для тінейджерів. Всі зразу відмовлялися. Зараз ситуація стала змінюватися – з’явилися перші справжні хіти у цьому сегменті», – зазначають у видавництві «Грані-Т». Своїми найбільш продаваними «юнацькими» авторами тут називають Степана Процюка та Олеся Ільченка, в «Тезе» – Костянтина Матвієнка. Але хоч письменники і стали серйозніше ставитися до текстів для підлітків, їх ряди не розширюються. «З одного боку, досвідчений автор знає, що книги для підлітків продаються гірше, ніж для дітей, і прогнозовано віддає перевагу останнім. А з іншого – щоб писати для тінейджерів і про тинейджерів, потрібно бути в темі, бути знайомим із зразками зарубіжної прози подібного штибу, якої на нашому ринку вкрай мало», – говорить Володимир Брискіна.

Ще однією перешкодою до розвитку сегмента young adults («юні дорослі») є специфічний коло тем, які зачіпає ця література: підлітковий суїцид, перші сексуальні контакти, наркоманія і алкоголізм, насильство в сім’ї, підліткова вагітність і т.д. В Україні, на відміну від західного книжкового ринку, до відвертого обговорення таких тем на сторінках романів для юнацтва ще не готові. «Щоб зачепити підлітка, книга повинна оповідати про проблеми, які його хвилюють. Але безліч таких проблем, як і раніше є табу для нашого суспільства. Продавці регулярно розповідають мені про випадки, коли батьки відмовлялися купувати видану нами книгу Юти Трайбер «Синє озеро стало зеленим», що оповідає про вагітність дівчини у випускному класі, хоча діти наполегливо просили їх, – розповідає Володимир Брискіна. – І навіть поверталися пізніше самі, роздобувши грошей на покупку. Це свідчить про те, що підліткам не з ким поговорити на подібні теми, книга компенсує їм брак живого спілкування. А батьки навіть такий спосіб комунікації намагаються припинити».

Але робити поправку на «батьківські» смаки видавці вважають безперспективним. «На відміну від дитячої літератури маркетингової аудиторією підліткової прози повинні бути не батьки, а підлітки. Рекомендації однолітків для них куди важливіше рад батьків. Якщо книга зацікавила підлітків, вони знайдуть на неї гроші і прочитають її », – каже Іван Андрусяк.

Не поспішають друкувати вітчизняні видавництва та переклади зарубіжних романів для тінейджерів. «Ми дотримуємося думки, що в юному віці потрібно прочитати якомога більше класики – творів Жюля Верна, Рафаеля Сабатіні, Луї Буссенара та інших грандів пригодницького жанру. Краще, щоб діти, які читають із задоволенням, відволікалися від шкільної програми саме на цю літературу, – каже Світлана Скляр, головний редактор видавництва «Клуб сімейного дозвілля». – Тому ми друкуємо трохи найменувань популярного містичного спрямування: в основному три-або п’ятитомне саги. Але зате намагаємося вибрати найкраще, що є в зарубіжних пропозиціях, наприклад книги, що прогриміли за кордоном, відмічені спеціалізованої жанрової премією і т.д.».

Незважаючи на високу вартість прав на тексти і конкуренцію з боку аналогічних російських пропозицій на ринку, випуск розкрученого зарубіжного твору для українських видавців вигідний як мінімум з двох причин. По-перше, більшість прогриміли книг отримують величезну медіапідтримку в вигляді голлівудських екранізацій. У книги з «кінообложкой» шанси бути купленої підвищуються. Навіть перевидання з таким «фасадом» знаходить друге життя», – розповідає Світлана Скляр. По-друге, західні тінейджерські бестселери насправді досить «дорослі», завдяки чому їх читають не тільки старшокласники та студенти, на яких вони розраховані, але й діти середнього шкільного віку, спраглі оповідань про доросле кохання, а також самі дорослі. «Порівнювати супертіражі «Сутінків» або інших саг, напханих вампірської або іншої темної романтикою, з рештою підліткової літературою можна. Читацька аудиторія цих творів не обмежується тінейджерами. Симптом нашого часу – безліч інфантильних дорослих. Вони великі шанувальники подібної літератури, читання якої ніби продовжує ілюзію їх юності, дозволяє відчути себе з молоддю на одній хвилі», – зазначає директор видавництва «Теза» Володимир Брискіна.

Але ставка на розкручені кнігобренди позбавляє українську аудиторію можливості познайомитися зі свіжими трендами західній підліткової літератури. Так, сьогодні на межі популярності у підлітків вже далеко не «паранормальна романтика» (саги про вампірів, перевертнів, відьом і чаклунів та іншої нечисті), а похмура постапокаліптика (представлена ​​на нашому ринку поки лише трилогією «Голодні ігри»), реінкарнований «стімпанк», «розумний» алегоричний роман і урбаністичне фентезі, де дія розгортається в екзотичних містах. Це, до речі, поки єдине течія, яка встигли взяти на озброєння українські автори.

Січ 9, 2012 - Факти    Прокоментуй!    diana

Який поет придумав ім’я Світлана?

ім'я Світлана

Ім’я Світлана не є споконвічно слов’янським. Воно було придумано і вперше використано поетом Востоковим в романі «Світлана і Мстислав», а широку популярність одержало після виходу в світ балади Жуковського «Світлана» в 1813 році.

Січ 8, 2012 - Факти    Прокоментуй!    diana

Чи правда, що Робінзон Крузо жив в Росії?

Робінзон Крузо в Росії

Роман про пригоди Робінзона Крузо має продовження, в якому герой терпить корабельну аварію біля берегів Південно-Східної Азії і вимушений діставатися до Європи через всю Росію. Зокрема, він протягом 8 місяців перечікує зиму в Тобольську.

Січ 6, 2012 - Факти    Прокоментуй!    diana

Що дратувало Артура Конан Дойла?

Артур Конан Дойл

Героями першої повісті «Етюд у багряних тонах» із знаменитого детективного циклу Конан Дойла були Шерідан Хоуп і Ормонд Секер. До речі, письменника дратувало те, що читачі віддають перевагу творам про Холмса, тоді, як Конан Дойль вважав себе насамперед великим автором історичного роману.

До вашого відома – Конан Дойл писав не тільки детективи, але й іншi жанри: пригоди, наукову фантастику, біографію, історичні романи, гумористичні оповідання, вірші.

Сторінки:«12345»