Секрети цікавого твору


Секрети цікавого твору

Початок!

- Яскраве, парадоксальне і обов’язково стилістично бездоганне.

Сюжет.

- Формула – зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка.

- Сюжет треба закручувати. Найпростіший спосіб: треба подати з двох або більше точок зору (різних героїв, наприклад).

- Кілька планів в оповіданні, поглибляться за рахунок паралельного розвитку.

- Інтрига – загадка, яку читачу доведеться розгадувати в процесі читання. У процесі необхідно давати маленькі підказки, щоб у читача було відчуття, що це він додумався, а не писати в кінці про роялі в кущах.

Щоб утримати читача:

- Розбавляти монолог діалогами і діями.

Можна задати напругу внутрішньою динамікою подій діалогу. Суть одна: щось сильно повинно цікавити читача. Або сам герой. Або описуване явище. Або нестандартний спосіб осмислення. Або – гумор. Або оригінальність ідеї.

Схема легкого сприйняття:

Дія – діалог – монолог – дія.

Не варто розжовувати ідею:

Краще не вивалювати на читача ідею прямим текстом, а підводити до неї дію, сам сюжет картинки,що змінюється. Робота діалогів на основну думку.

Опис:

- Не розжовувати. Якщо блюдо погане його розжовуванням не покращиш, а гарне зіпсуєш.

- Відсутність динаміки – занадто статичний і великоваговий опис стомлює.

Ландшафт:

- Згадувати обов’язково в кожному епізоді і бажано через призму головного героя. Тоді світ заграє фарбами, тоді читач повірить у нього.

Те ж про описування побуту – продумати побут, наситити оригінальними, не шаблонними деталями – тоді виникає фактура.

Образи:

- Не сказати: “герой розсердився”, а дати це відчути текстом.

- Не переказувати події, а показувати їх. Користуватися образами. Зробити текст живим допомагають метафори (порівняння), а зробити картинку достовірнішого – грамотне використання деталей.

З не затертих, яскравих образів, продумано збудованих за текстом, атмосферою. Якщо вона (атмосфера) проступає, то захоплює читача. Заради неї він не помітить, або простить багато помилок, дивуючись, наскільки жваво все написано.

- Коли немає картинки, (атмосфери книги) дуже складно “вжитися” в текст, він проходить повз.

- Не забувати використовувати наскрізні образи. При цьому наскрізний образ повинен розвиватися від одного згадування до іншого, а його розвиток – співвідноситися із загальним розвитком сюжету.

- Зайва деталізація залишає менший простір для читацької фантазії.

Герой:

- Замість імені можна (краще) давати прізвиська, що самі розкажуть про пермонажа. Вони повідомляють певну інформацію і про персонажа і про ставлення до нього товаришів (суспільства).

- Для кожного, навіть мало важливого, героя необхідний свій світогляд. Людина зі своєю системою цінностей – оригінальна і цікава.

- За рахунок нестандартного персонажа відразу пожвавлюється сюжет, цікаво спостерігати за його реакцією.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 413

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!