Гру 20, 2012 - Факти    Прокоментуй!

Що таке графоманія? Хто такий – графоман?


Слово «графоманія» зазвичай вимовляється презирливо, з відтінком зневаги. Мається на увазі, що графоман – це безталантний писака, що володіє видатною зарозумілістю, яка не дозволяє йому визнати, що його праці не варті абсолютно нічого. Однак такий підхід до явища графоманії в корені невірний. Ми не можемо сказати про людину, яка застудилася і з цієї причини не вийшла на роботу людину, що він – ледар. Так і до графоманії не можна ставиться з презирством.

Для початку потрібно визначитися з поняттями. Графоманія – це психіатричний термін, що припускає хворобливу пристрасть до написання текстів, які найчастіше не представляють ніякої культурної цінності. Зазвичай твори таких авторів шаблонові, невиразні й не являють собою жодного інтересу ні для читачів, ні для критиків. Як і будь-яке подібне захворювання, графоманія може мати більш-менш важку форму. Аналогічно іншим діагнозами в цій області, графоманія не виникає на порожньому місці і, в принципі, піддається лікуванню, в тому числі і медикаментозному.

Як людина стає графоманом? На папері ми висловлюємо свої почуття, емоції і переживання, іноді заводимо щоденники, з якими ділимося наболілим, у віршах висловлюємо захоплення або скорботу, любов чи ненависть. Однак у більшості випадків, у людини є багато співрозмовників і крім аркуша паперу. А у графомана – немає. Спочатку самотній, може бути, що страждає від заниженої самооцінки або неможливості з кимось поговорити по душах, він починає писати. Його творіння – це частина його хворобливого і самотнього світу. Чим більше він їх створює, тим менше він свідомо прагне до живого спілкування. Однак, обмежуючи себе в контактах, графоман повинен реалізовувати природну тягу до спілкування, це закладено в особистості на підсвідомому рівні. І знову його рука тягнеться до аркуша паперу.

Таку людину можна тільки пожаліти. Його твори видаються йому геніальними, більш того, він абсолютно щиро в це вірить. Як і будь-який психіатричний хворий, він не може розглядати у себе ознак хвороби, не може об’єктивно оцінити свій спосіб життя. Саме тому графомани вкрай болісно сприймають критичні висловлювання щодо їхньої творчості.

Для більшості авторів думка їх аудиторії є стимулом для розвитку, а також основним джерелом інформації про недоліки їх творів. Люди, що страждають хворобливою тягою до письменництва, цього позбавлені, а значить, не мають можливості розвиватися й удосконалюватися. Як результат – твори, позбавлені будь-якої літературної і духовної цінності, одноманітні і неоригінальні. З часом всі контакти із зовнішнім світом зводяться для графомана до демонстрації його творінь. А зовнішній світ, саме з цієї причини, починає його уникати.

Втім, описане – важкий випадок захворювання. У легкій формі графоманія може бути пов’язана з якимись тимчасовими умовами. Наприклад, кохана людина знаходиться у від’їзді, і напісательство – кращий спосіб відволіктися від переживань, пов’язаних з цим. Після повернення об’єкту жадоби все приходить в норму, і симптоми графоманії проходять самі собою.

Допомогти графоманів можна. Якщо відволікти його від ручки і аркуша паперу, запропонувати інші розваги та інтереси, можливо, що при регулярних контактах з будь-ким з часом він відмовиться від думки про творчість. Однак у випадку важкої форми захворювання, знадобиться втручання фахівця, інакше, як і з будь-яким іншим подібним захворюванням наслідки від некваліфікованого впливу можуть бути фатальними.

Автор: tanya

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 597

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!