Парадоксальна ігрова дитяча література


Парадоксальна ігрова дитяча література

Дитяча поезія досить сильно відрізняється від віршованих творів, розрахованих на дорослу аудиторію. У першу чергу відмінності полягають в простоті форми і використовуваних художніх прийомів. Діти навряд чи зможуть оцінити всю красу білого вірша або ж особливості використання та повторення складних синтаксичних конструкцій, в той час як вони з радістю запам’ятовують прості рими і співзвучні слова, тому поезія для самих маленьких передбачає простоту, зрозумілість, чітку ритміку і яскраві, цікаві образи .

Трохи відрізняється від звичайних віршів парадоксальна ігрова поезія, яка спілкується з читачем на трохи іншому рівні. В даному випадку можна спостерігати ослаблене дидактичне начало, в той час як головна роль відводиться початку ігрового, яке здатне розвинути в дитини здатність до нестандартного мислення і творчого сприйняття світу.

В основі віршів даного жанру лежить немислима, абсолютно парадоксальна ситуація. Такий своєрідний «світ догори дригом» створюється завдяки словесній грі – використовуються такі прийоми, як метатеза і оксиморон. При використанні метатеза в реченні частини слів і слова міняються місцями, при цьому створюється ефект веселої нісенітниці, яка здатна захопити дитину і розвеселити її. Коли ж автор вдається до прийому оксиморона, то в такому випадку це припускає поєднання непоєднуваних, протилежних понять і слів, коли звичайні предмети наділяють незвичайними властивостями, все відбувається несподіваним чином. І неважливо, чи йде мова про жадібних людей і курс гривні до долара або ж про шкільне життя – прийоми використовуються одні й ті ж.

При цьому варто пам’ятати, що парадоксальна ігрова поезія передбачає гру не тільки смислами і словами, а й іншими прийомами. Враховуючи те, що в даному випадку гра існує абсолютно на всіх рівнях, актуальним є використання фонетики – так, поетами охоче використовуються звукові повтори, повтори складів і слів, коли одні уподібнюються іншим завдяки введенню тих чи інших суфіксів, префіксів, просто перетворенню слів і т . д.

Синтаксис в таких творах також є експериментальним – одне речення може бути розбите на кілька рівних або нерівних частин, між ними автор вставляє інші самостійні речення – в даному випадку елемент плутанини й плутанини присутній по всій структурі вірша. Частина таких прийомів ведуть свій початок від усної народної творчості – поетиці перевертнів і небилиць. Багато батьків вважають, що такі прийоми здатні сильно заплутати дитину і зробити читання складним, але це далеко не так – діти швидко розуміють, що до чого і щиро радіють можливості посміятися і повеселитися.

Дитина включається в гру, в міру читання починає розуміти, що саме тут не так, вчиться розпізнавати неправильний і правильний порядок речей, зіставляти одне з іншим. З іншого ж боку – діти вчаться мислити асоціативно, ловити найтонші смислові зв’язки між поняттями і словами, творчо підходити до будь-якої ситуації, вирішенню того чи іншого завдання, що розвиває мислення та уяву, змушує думати, шукати зв’язки і постійно отримувати нові знання.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 368

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!