Чер 30, 2012 - Факти    Прокоментуй!

Мемуари – особливий вид щоденника


Жанр мемуарів є одним з найпопулярніших в літературі, особливо сьогодні, коли кожна актриса чи співак вважають своїм обов’язком розповісти про життєві події і свої почуття всьому світу. А світ в свою чергу відповідає взаємністю, адже для багатьох людей мемуари – єдина можливість дізнатися про те, що діється за лаштунками красивого життя, через які труднощі доводиться пройти талановитим людям, щоб домогтися успіху і слави. Кожен шлях складний і казковий по-своєму і саме це приваблює читачів.

Особливість мемуарів як жанру полягає в тому, що автор представляє на суд громадськості все своє життя, практично нічого не прикрашаючи і не приховуючи. Звичайно ж, для того, щоб уникнути проблем з законом і дотримати певні правила пристойності, часто імена замінюються на вигадані або просто букви, але сюжетна лінія, описані події, злети і невдачі – все це є правдою. Тому і багато персонажів часто добре впізнавані в мемуарах, навіть незважаючи на відсутність справжніх імен. Особливою популярністю користуються спогади голлівудських зірок першої величини, вітчизняних естрадних співаків «першої хвилі» – таких, як Людмила Гурченко, Алла Пугачова і т.д. Мемуари сучасних «талантів» мало кого цікавлять, тому що нічого цікавого вони повідати, на жаль, не можуть.

Мемуари чимось схожі на записи щоденника, але вони мають свої особливості. Якщо щоденник – це записи думок в хронологічному порядку, то мемуари – це щось більше. Це розповідь про життя, сповідь перед читачем, спроба осмислити свої дії, згадати про хороше і розібратися в причинах неприємного.

Незважаючи на те, що основною вимогою до мемуарів є правдивість викладу, навряд чи можна сподіватися, що автор зможе об’єктивно оцінити події свого життя – неможливо жити в історії і одночасно писати про неї відсторонено. Багато речей для автора настільки особисті і таємні, що він просто не може дивитися на них «з боку». Тому читачі повинні пам’ятати, що мемуари – це завжди точка зору одного автора на події, яка може бути невірною і необ’єктивною. Саме з цієї причини після того, як одна відома людина публікує свої мемуари, де так чи інакше згадуються інші люди, за цим нерідко йдуть судові позови у зв’язку з тим, що «героям» мемуарів не подобається те, в якому світлі вони були виставлені перед публікою.

Досить часто бажання написати мемуари покликане не бажанням потішити своє марнославство або викликати інтерес публіки до власної персони, а є спробою очистити своє ім’я, висповідатися перед суспільством. Такі цілі переслідували багато діячів перебудови і Радянського Союзу – після того, як ситуація на пострадянському просторі вже стала більш спокійною і люди змогли усвідомити, що ж сталося, багато чиновників намагалися пояснити свої дії, виправдатися. Своєрідним способом це зробити стали мемуари, де автор отримав можливість показати свою версію подій і очистити душу сповіддю.

Сьогодні мемуари досить популярні, тому даний жанр представлений величезною кількістю літератури, що не завжди добре позначається на її якості. Тому читачам перед тим, як знайти гарну книгу, доводиться переглядати літературні форуми, рецензії і т.д.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 476

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!