Лип 20, 2012 - Новини    Прокоментуй!

Криптологам планети пропонується зламати код поеми “Агріппа”,що само знищується, від батька жанру “кіберпанк” Вільяма Гібсона


Вільям Гібсон «Агріппа (Книга мертвих)»

В далекому 1992 році письменник Вільям Гібсон, художник Денніс Ешбо і видавець Кевін Бегос-молодший створили своєрідний арт-проект – поему «Агріппа (Книга мертвих)», яка поширювалася на дискеті, вбудованою в обкладинку художнього альбому Денніса Ешбо. Програмна оболонка, написана для Mac System 7, в процесі читання поеми перетворювала її текст в нечитабельним набір символів без можливості відновлення.

Чомусь досі ніхто не взяв на себе роботу розібратися в роботі програми самознищувального тексту. Проте нещодавно аспірант Університету Торонто, Куінн Дюпонт, запустив свій власний проект під назвою Cracking The Agrippa Code: The Challenge («Зламати код Агріппи»), де пропонує криптологам з усього світу пояснити, яким чином програма самознищується.

На сайті проекту розміщено текст поеми, виконавчі файли «Агріппи» під Mac System 7, фрагменти вихідного коду на Lisp, відскановані з роздруківок, емулятор Mini vMac, прошивка Mac Plus і операційна система System 7.0.1, дізассемблер m68kdis, змінені бінарні коди (програма змінює себе після запуску в емуляторі) та інші допоміжні матеріали.

За успішний аналіз і повний технічний опис «механізму самознищення» учасникам змагання пропонується повне зібрання творів творця жанру кіберпанку – Вільяма Гібсона, одного із співавторів проекту «Агріппа».

Спочатку ідея цього проекту належала Кевіну Бегосу, який, незважаючи на свою роботу комерційного видавця, був вкрай незадоволений,тим що з кожним днем посилюється комерціалізація світу мистецтва. Саме він запропонував художнику Деннісу Ешбо створити «самознищуваний художній альбом для комп’ютера». Ешбо вже кілька років товаришував з Гібсоном, якого також зацікавила пропозиція Бегоса.

Проект «Агріппа» цілком вдався. Автори його досхочу потішилися над сучасним книговидавничих бізнесом і притаманною йому бюрократією. Наприклад для того, щоб зареєструвати свої авторські права на альбом і поему, Ешбо знадобилося за законом відправити дві копії «Агріппи» в Бібліотеку Конгресу, службовці якої зобов’язані були класифікувати цю роботу. Однак для цього з неї треба було ознайомитися. А ознайомитися з нею можна було тільки один раз – із зрозумілих причин.

Гібсон, Бегос і Ешбо навіть подумували про те, щоб заразити свою роботу справжнісіньким комп’ютерним вірусом, проте у результаті вирішили, що в такому випадку вона принесе більше реальної шкоди ніж забави.

Подання роботи відбулося 9 грудня 1992 року в Нью-Йорку. Поему прочитав ілюзіоніст Пенн Джіллетт. Текст поеми одночасно проектувався на великий екран позаду самого читця; все це знімалося на камеру і транслювалося відразу в кілька інших міст. Сама поема зберігалася на спеціальному магнітному диску в вакуумованому корпусі.

Зрозуміло, на наступний же день копія тексту, швидше за все перехоплена з камери трансляції на великий екран сцени потрапила на BBS MindVox, а вже звідти розійшлася по всьому світу.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 78

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!