Книга Євгенія Аташкевича «Харбін»


Епічний роман «Харбін» Євгена Анташкевича сам автор відносить до жанру «легенд-біографій», тобто ретельно опрацьованих історій, в яких змішані в правильних пропорціях вигадка і документальна реальність. Зазвичай вони призначені для легалізації людей, що виконують секретне завдання в стані противника. А будучи застосований до художньої літературі цей принцип дозволив з’явитися на світ відмінному роману, написаного в кращих традиціях класики і органічно поєднує історичну достовірність і захоплюючий сюжет. Читається, незважаючи на майже вісімсот сторінок тексту, на одному диханні. Хоча, як і будь-який сильний, масштабний, багатоплановий літературний твір, «Харбін» навряд чи розкриється повністю в першому читанні, але його неймовірна привабливість змушує повертатися до тексту не один раз, з кожним разом відкриваючи нові смисли й нові теми.

У центрі оповідання – історія кадрового розвідника Олександра Адельберга, офіцера білої армії, що пройшов Другу світову і Громадянську війну, якому ціною неймовірних зусиль вдалося возз’єднатися з сім’єю в Харбіні 1924 року. Проте інша війна – таємне протистояння радянської і японських розвідок – наздоганяє Адельбергов і в «Руській Атлантиді», зберегла уклад дореволюційної Росії і, як багатьом здавалося, що обіцяла довге вільне і спокійне життя.

Більшість героїв, в тому числі обидва Адельберга, як кажуть, списані з натури. Багато хто і зовсім виведені під власними іменами – наприклад професор Устрялов, генерали Косьмін і Матковський, полковник царської армії Байков, Харбинський поет Олексій Ачаїр.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 35

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!