Гру 10, 2012 - Факти    Прокоментуй!

Хто називав себе побутописцем єврейського народу? Шолом-Алейхем


Моє перше знайомство з творчістю єврейського письменника Шолом-Алейхема відбулося ще в студентські роки з перегляду вистави «Тев’є-молочник». До цих пір не можу зрозуміти, що змушувало глядачів сміятися і плакати одночасно – гра Богдана Ступки в ролі головного героя або ж сам сюжет повісті знаменитого єврейського письменника?

Шолом-Алейхема називали єврейським Марком Твеном. А після їх знайомства Марк Твен назвав себе американським Шолом-Алейхемом. Молоді роки Соломон Рабинович (його справжнє ім’я) провів в місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький, Київська область), де здобув освіту в російській гімназії і працював викладачем російської мови в приватних будинках. Майже два роки він навчав мови Ольгу (Голді) Лоєву, дочка багатого поміщика. Між ними спалахнула любов, і молода пара мріяла про весілля, але батько нареченої був категорично проти шлюбу з бідним учителем.

З важкими почуттями закоханим довелося розлучитися, але їх таємне листування тривала кілька років, і вони таки одружилися, проживши разом все життя і виростивши шістьох дітей. «Мир вам!» – Саме такий псевдонім початківець письменник взяв на зорі своєї літературної діяльності, написавши повість «Єврейський Робінзон Крузо». Після перших літературних спроб стало питання: якою мовою писати – івриті або ідиш? Іврит (давньоєврейська мова) небагато хто розумів і використовували лише у вузьких вчених колах. Ідиш в ті часи називали «єврейським жаргоном» або «єврейсько-німецьким мовою»: він виник в Німеччині ще в середньовіччі і на 70% складався з німецьких слів.

Після деяких роздумів, Соломон почав писати на ідиш: саме цією мовою розмовляло більшість євреїв в царській Росії. Письменник почав активно використовувати цю мову в літературі: велика частина його творів написана на ідиш. Першу спробу систематизувати колорит мови він зробив ще в юнацтві, записуючи «лексикон» своєї мачухи, мова якої була схожа на «словесну стихію». Після того як в 1885 році родина отримала величезний спадок від тестя, вони переїхали в Київ. Але, володіючи найбільшим талантом у літературі, письменника зовсім не мав здібностей до ведення бізнесу. Справи не ладналися, гри на біржі приносили тільки програш, особисті гроші він витрачав на фінансування видань молодих авторів – і дуже швидко від багатства залишилися одні спогади.

У літературі ж, навпаки, його популярність зростала. На свої власні кошти він друкував і свої твори. В історію світової літератури увійшли «Менахем-Мендель», «Хлопчик Мотл», «Тев’є-молочник», «Стемпеню», «Йосип», «Годл» та інші. Епіграфом до його повісті «На ярмарку» були слова: «До чого романи, якщо саме життя – роман?» Всі герої його творів – «маленькі» прості люди зі своїми бідами і радощами. Багато друзів письменника дізнавалися в героях його творів себе. Своїм головним завданням він вважав просвітництво простого народу. Найвідоміший твір Шолом-Алейхема – «Тев’є-молочник». Тев’є, батько семи дочок, звик здобувати кошти на життя важкою працею. Поки діти були маленькими – і проблеми були маленькими: прогодувати да одягнути. Але дочки виросли, і по-різному склалися їхні долі: одна дочка загинула, друга виїхала до Сибіру на каторгу з коханим, третя овдовіла, четверта прийняла християнство, що за єврейськими законами прирівнювалося до смерті. Тривоги за дітей і смерть дружини сильно підкосили сили старого єврея.

До всіх бід додається ще одна: єврейській громаді наказано покинути селище, в якому вони жили. Тев’є розмірковує про світобудову, намагаючись зрозуміти, за що його родині судилося так багато страждати: «Навіщо Бог створив одних людей євреями, а інших – неєвреями? А якщо Він створив і тих, і інших, то чому вони повинні ненавидіти один одного? »Доля літературного героя, який був змушений покинути рідний дім, чекала і сім’ю самого письменника: чорносотенці розпочали єврейські погроми, і в 1905 році родина Рабиновичів емігрувала. Спочатку вони переїжджали з місця на місце в Європі, але, врешті-решт, опинилися в Америці, оселившись в Нью-Йорку. Згодом у своїх творах своє улюблене місто Київ він називав Егупцем, порівнюючи з Єгиптом, коли в біблійні часи євреї також страждали від рабства та принижень.

У роки Першої світової війни, незважаючи на туберкульоз, Шолом-Алейхем продовжує активно займатися літературною і громадською діяльністю, виступає з лекціями і публічними читаннями, пише роман «Блукаючі зірки», антивоєнні оповідання та памфлети. Помер він у Нью-Йорку після тривалої хвороби в 1916 році. На похороні були присутні близько двохсот тисяч осіб. Ще в 1906 році він писав своєму другові: «Я читаю … свої казки про Касріловку, мазепівки, Бердичів тощо, публіка вмирає від сміху». Ось такий сміх крізь сльози. Мир вам!

Автор: tanya

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 520

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!