Хороший тон поетичної пародії


Мистецтво літературної поетичної пародії нітрохи не нижче поетичного мистецтва взагалі. Скажімо більше того: вміння писати пародії повинне поєднувати в собі мистецтво поетичного стилю плюс літературознавчі знання і до них же – знання психології. Недарма відомих пародистів куди менше, ніж відомих поетів.

Хороша пародія – це не просто тонкий і глибокий гумор. Це, як правило, гіперболізація явища, метафори, почуття, ситуації, що мають місце бути в тому вірші, який вибрав пародист. Таким чином, вже в сомом вірші повинні бути закладені, скажімо так, основи для пародії – і пародист зобов’язаний їх знайти, осмислити і показати читачеві опукло і яскраво.

Значить, успішну пародію можна написати тільки на хороше вірш – адже тільки в ньому можуть бути почуття і думки, варті уваги. Хороша пародія – це реклама автора вірша. І скажемо прямо, багато поети самі зовсім не проти, щоб їх збірку прочитав пародист. Хтось побачить у цьому нелогічність: адже пародія по суті – насмішка. Це помилкова думка. Давайте подивимося на явище пародії з іншого боку.

Перше: поетів, як ми сказали, багато, пародистів хороших – мало. Значить, увагу пародиста до віршів поета вже означає його значимість, помітність.

Друге: пародисти як правило, перш ніж писати пародію, відстежують всю творчу діяльність поета. І їх метою є якесь одне-два вірші, які в ряді інших містять в собі щось, що виділяє їх: оригінальна думка, незвичайна метафора і інше.

Третє: пародія в літературному середовищі розглядається не як насмішка над автором, а як посмішка над літературним героєм твору.

І цей третій момент є головним для пародиста. Вміння відокремити автора вірша і створеного ним літературного героя завжди убезпечить автора пародія від ставлення до нього як до злого насмішникові. У цьому особлива тонкість поета-пародиста, в цьому його знання психології автора: вміти розглянути, в якому з віршів говорить сам автор, а в якому – створений ним поетичний герой. Тільки в такому випадку ніякої образи пародія у нормального поета не викличе.

Вдала пародія – це не висміювання самого вірша, не посмішка над невдалої римою або недоладною фразою. Вдала пародія – це несподіване розкриття явища, почуття, яке у вірші приховано, завуальовано. Або ж, як ми вже сказали, гіперболізація таких до смішних по-доброму меж.

Іноді пародисти використовують в своїх пародіях не одне, а два-три вірші, і якщо ці вірші добре знайомі слухачам, пародія набуває звучання мікродослідження з посмішкою.

Успіх пародії може бути гарантований в тому випадку, якщо, по-перше, автором вірша є відомий поет; якщо, по-друге, у вірші знайдено те, на що можна поглянути через збільшувальне скло гумору; якщо, по-третє, автор пародії тонко відчуває і розуміє літературного героя, і сама пародія не спрямована на автора вірша.

Автор: tanya

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 199

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!