9 жовтня в історії книжкового світу


В цей день народилися:

1261 – Дініш I (Dinis de Portugal) (пом. 1325), король Португалії (1279-1325 рр..), Поет, просвітитель.

1813 – Микола Володимирович Станкевич, російський письменник, поет, публіцист, мислитель.

1825 – Василь Іванович Водовозов (пом. 1886), російський педагог, перекладач, дитячий письменник.

1874 – Микола Реріх (пом. 1947), російський художник, філософ, археолог, мандрівник, громадський діяч.

1940 – Джон Леннон (пом. 1980), британський рок-музикант, співак, поет, композитор, художник, письменник. Засновник і учасник групи «The Beatles».
У березні 1957 Леннон разом зі своїми шкільними друзями організував групу The QuarryMen, названу на честь школи, в якій всі вони вчилися (Quarry Bank Grammar School). Через місяць після першого прослуховування, Леннон познайомився з гітаристом Полом Маккартні на святі, що проходило в ліверпульському передмісті Вултоне (6 липня 1957). Саме в цей вечір, як напише пізніше Леннон, і народилася ідея про створення The Beatles. У березні 1958 Маккартні переконав Джона прийняти в групу Джорджа Харрісона незважаючи на його юний вік. Група, спочатку грала скіффл, а потім рок-н-рол, кілька разів мене свою назву. Зрештою, назва The Silver Beetles було скорочено Джоном в The Beatles (серпень 1960).

Спочатку “Бітлз” грали в ліверпульському клубі, а в 1960 відправилися грати в клуби Гамбурга. Поїздка ця закінчилася депортацією Пола, барабанщика Піта Беста і Джорджа Харрісона, який взагалі був неповнолітнім. Дозвіл на роботу було анульовано і для Джона, який був змушений повернутися до Великобританії. У 1960 група возз’єдналася і 21 березня 1961 виступив з першим концертом в одному з клубів у Ліверпулі (Cavern Club). У цьому клубі групу помітив менеджер Брайан Епштейн, який погодився їх продюссером. У квітні 1961 “Бітлз” знову виїхали на гастролі до Гамбурга. Популярність групи росла і 9 травня 1962 було підписано контракт з звукозаписною студією Parlophone Records, що випустила сингл Love Me Do і інші пісні, написані спільно Джоном і Полом. Це стало початком тріумфальної ходи The Beatles по світу. Їхні альбоми і пісні завоювали серця багатьох мільйонів слухачів. Найвідомішими композиціями стали – “Let It Be”, “Yesterday”, “And I Love Her”, “Yellow Submarine”. У ці роки Леннон написав свої найкращі пісні, такі як “Strawberry Fields Forever”, “Across the Universe”, “I Am the Walrus”, “Lucy in the Sky with Diamonds”, “A Day in the Life”, і, нарешті , “All Your Need is Love”, яка стала гімном руху хіпі. Після смерті в 1967 Епстайна керівництво групою фактично взяв на себе Маккартні. Ця зміна зачепила Джона, почалися розбіжності, Леннон став усуватися від спільних проектів (Magical Mystery Tour і особливо Let It Be). У 1970 він офіційно пішов з “Бітлз”.

Розчарувавшись у “Бітлз”, Леннон заглибився в авангардизм. Останньою записом, зробленим у Британії, став альбом Imagine. Записаний влітку 1971, він миттєво зайняв найвищу сходинку в хіт-парадах Англії і США. 31 серпня 1971 Джон Леннон назавжди виїхав до США і оселився в Нью-Йорку. Там він з головою занурився в політичний радикалізм і провів серію політичних маніфестацій. Так, ще в 1969, в розпал В’єтнамської війни, він випустив пісню Give Peace a Chance, яка стала гімном пацифістів. Приїхавши в США, Джон разом з Йоко Оно планував зробити гастрольний тур по країні в 1972, закликаючи молодь голосувати проти війни і Ніксона. Намагаючись запобігти цю акцію, президентська адміністрація зробила низку дій, щоб депортувати співака з країни. У 1972 – 1974 Леннон пережив творчу кризу, затьмарений сваркою і розставанням з дружиною. Але в жовтні 1974 з’явився його новий альбом Walls And Bridges, а через рік був випущений Rock’n'Roll, що включав пісні, які “Бітлз” співали ще до приходу слави. 18 квітня 1975 Джон Леннон востаннє виступив публічно, виконавши на телебачення (ATV) пісні Imagine та Stand By Me. Після народження сина Шона 9 жовтня 1975, Леннон заявив про те, що завершує музичну кар’єру. Наступний його альбом Double Fantasy з’явився тільки в 1980. 8 грудня 1980 Джон Леннон був застрелений Марком Чепмен біля під’їзду власного будинку. Мрії мільйонів шанувальників про відродження великої групи були поховано назавжди.

В цей день померли:

1852 – Микола Максимович Княжевич, поет.

1924 – Валерій Брюсов (нар. 1873), російський радянський поет.

Народився в Москві в купецькій сім’ї. Навчався в приватних московських гімназіях – Ф. І. Креймана (1885-1889) і Л. І. Поліванова (1890-1893), після чого вступив на історико-філологічний факультет Московського університету, який закінчив у 1899 році. Відрізнявся глибокою ерудицією. У 1896 році одружився на Івана Матвіївні Рунте, яка після смерті Брюсова стала хранителем його архіву та видавцем спадщини чоловіка. У 1900-1916 рр.. був одним з керівників видавництва “Скорпіон”. У 1904-09 рр.. – Фактичним редактором журналу “Терези”, а після закриття журналу – з вересня 1910 року очолює літературно-критичний відділ в журналі “Російська думка”. У період першої світової війни п’ять місяців перебував на фронті в якості військового кореспондента від однієї з найпоширеніших російських газет “Русские ведомости”.

Писати почав рано (одне з найбільш ранніх творів – комедія “Жаба”, написана у віці 4 років). Перша публікація – “Лист до редакції” дитячого журналу “задушевні слова” (1884).

У рукописному журналі “Початок”, що виходив у третьому класі гімназії Креймана, Валерій, його редактор, друкує свої перші вірші. Там же поміщає розповідь “з індіанського побуту” під назвою “Орлине перо”. Там же друкується і його перше фантастичний твір – повість в дусі Жуля Верна “На Венеру”. Частина творів з’являється під псевдонімами Плямистий ягуар і Спіппер. У 1894-1895 роках вийшли три збірки віршів “Російські символісти”, в яких були надруковані в основному вірші самого Брюсова під різними псевдонімами. Тоді ж він почав перекладати французьку (Верлен, Малларме, Лафорга) і англійську (Байрон, Уайлд) на російську мову. Пізніше багато перекладав вірменську, фінську та латиську поезію, твори Данте, Едгара По, М. Метерлінка та ін Переклав також епічну поему “Енеїду” Вергілія.

Він був також визнаним фахівцем з римської поезії, докладно досліджував тексти Пушкіна і Тютчева, досліджував творчість М. Гоголя, розробляв теорію російського вірша. Цікавий той факт, що в 1923 році, до 50-річчя поета, уряд Вірменії присвоїло Брюсову почесне звання народного поета Вірменії (за редагування унікальної антології “Поезія Вірменії з найдавніших часів до наших днів”, 1916).

Письменник займався також і теоретичною розробкою проблем науково-фантастичної літератури. У неопублікованою статті “Межі фантазії” він намічає “три прийоми, які може використовувати письменник при зображенні фантастичних явищ:

1. Зобразити інший світ – не той, де ми живемо.

2. Ввести в наш світ істоти іншого світу.

3. Змінити умови нашого світу.

У 1916 році Брюсов читав в народному університеті лекції про Атлантиду. У його архіві збереглися численні неопубліковані рукописи й нотатки про цю легендарну континенті.

Цілком можливо, що піонерською роботою вітчизняного фантастоведенія можна вважати дослідження В. Я. Брюсова “спопелілі. До характеристики Гоголя” (1909), в якій поет характеризує великого письменника як романтика і фантаста, спираючись, у своїх висновках, на фантастичну тематику гоголівських повістей.

Крім того, він створив цілий ряд віршів на науково-фантастичні теми. А в сюжеті його історичного роману “Вогняний ангел” (1907-08) містяться мотиви традиційного західноєвропейського “готичного роману”. У книзі розповідається про таємничі і трагічні події в Німеччині XVI століття, в яких проглядається зв’язок між людиною і світом демонів.

Помер В. Я. Брюсов в Москві в 1924 році, похований на Новодівичому кладовищі, але його творча спадщина досі ще остаточно не зібрано.

1932 – Микола Якович Агнівцев (нар. 1888), російський поет.

1967 – Андре Моруа (справжнє ім’я Еміль Ерзог) (André Maurois – Émile Salomon Wilhelm Herzog) (нар. 1885), французький письменник («Мінливості долі», «Сімейне коло», «Листи до незнайомки», «Мовчазний полковник Брамбл», «Балакучий доктор О’Греді», «Історія Сполучених Штатів Америки»).

1978 – Павло Григорович Антокольський (нар. 1896), поет («Комуна 71 року», «Син», «Про Пушкіна»).

1984 – Анрі Мішо (Henri Michaux) (нар. 1899), французький поет бельгійського походження, художник.

1999 – Моріс Вест (нар. 1916), австралійський письменник («Адвокат диявола», «Навігатор»).

Події дня:

1773 – в гості до російської імператриці Катерині II на півроку прибув французький просвітитель Дені Дідро.

1872 – Аарон Монтгомері Уард (Aaron Montgomery Ward) випустив перший каталог замовлень поштою. Він складався з однієї сторіночки.

1874 – створення Всесвітнього поштового союзу.

1980 – Нобелівська премія з літератури присуджена польському поету Чеслава Мілоша.

1991 – засновано Букерівська премія за кращий роман російською мовою.

Свята:

Сьогодні – Всесвітній день пошти (World Post Day) – один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй.

Автор: alias

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 89

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!