9 липня в історії книжкового світу


В цей день народилися:

1764 – Ганна Радкліф (пом. 1823), англійська письменниця.

1775 – Метью Грегорі Льюїс (пом. 1818), англійський романіст і поет.

1834 – Ян Неруда (пом. 1891), чеський письменник.

1841 – Петро Невежін (пом. 1919), письменник.

1850 – Іван Вазов (пом. 1921), болгарський поет («Під ярмом», «Нова земля», «До прірви»).

1889 – Микола Миколайович Асєєв (справжнє прізвище Штальбаум), поет, автор сценарію фільму «Броненосець “Потьомкін”».

Народився у Львові в родині страхового службовця. Закінчивши Курське реальне училище, в 1909 році він вступає до Московського комерційного інституту. В цей же час молодий поет відвідує лекції на філологічному факультеті Московського університету.

У 1911 році його твори вперше з’являються у пресі в журналі «Весна». Поступово Микола Асєєв знайомиться з багатьма відомими літераторами – В. Брюсовим, Ф. Сологубом, Б. Пастернаком, В. Маяковським. Асєєв почергово був членом кількох поетичних груп. У 1913 році він вступає до групи «Лірика», організованої С. Бобровим, потім стає членом нової футуристичної групи «Центрифуга».

У першій збірці Асєєва «Нічна флейта» (1914) помітно сильний вплив символізму. Після ознайомлення з творами В. В. Хлєбнікова, молодий поет захоплюється давньослов’янським фольклором, що негайно відбилося на його творчості. В наступні роки виходять в світ його поетичні збірки «Зор» (1914), «Леторей» (1915, спільно з Г. Петніковим), «Четверта книга віршів» (1916) і «Оксана» (1916).

В середині 1917 року Асєєв разом з дружиною поїхав на Далекий Схід. Там він працював у газеті «Далекосхідний огляд». Був одним з ініціаторів створення літературно-мистецького товариства «Балаганчик», з якого надалі народилася група «Творчість». Асєєв часто виступав з лекціями про футуризм, пропагував творчість Маяковського. У 1921 році у Владивостоці видається збірка віршів Асєєва «Бомба».

У 1922 році поет повернувся в Москву і став надалі одним із найбільш полум’яних і ортодоксальних більшовицьких поетів. За поему «Маяковський» в 1941 році йому була присуджена Сталінська премія. У 1961 році за поетичну збірку «Лад» Микола Асєєв став лауреатом Ленінської премії. За своє життя він опублікував понад 70-ти віршованих збірок.

Відомий поет помер 16 липня 1963 року в Москві.

1897 – Жан Касу (Jean Cassou) (пом. 1986), французький поет, прозаїк, літературознавець, мистецтвознавець.

1899 – Ейжен Веверіс (Eižens Vēveris) (пом. 1976), латиський поет.

1927 – Давид Мандессі Діоп (Давид Мандессі Діоп) (David Mandessi Diop) (пом. 1960), сенегальський поет і публіцист.

1944 – Глен Кук, сучасний американський письменник-фантаст.

1945 – Дін Кунц, американський письменник.

Народився 9 липня 1945 року в Пенсільванії, США. Його мрією завжди була письменницька кар’єра. Перша ж книга, що вийшла в 1968 році, принесла молодому автору читацький успіх. З тих пір він відомий у всьому світі як майстер гостросюжетних трилерів. Сумарний тираж його книг перевищив 100 мільйонів екземплярів. C 2004 року виданням книг Діна Кунца в Росії займається видавництво «ЕКСМО». Його романи складають серію «Дін Кунц. Колекція». Також у 2009 році в серії «Книга-загадка, книга-містика» була відкрита його іменна серія – «Книга-загадка, книга-містика. Дін Кунц».

1962 – Олексій Плуцер-Сарно, російський філолог, лексикограф, філософ.

В цей день померли:

1950 – Микола Михайлович Бахтін (нар. 1894), філософ і філолог.

1987 – Л. Пантелєєв (справжнє ім’я Олексій Іванович Єремєєв), російський письменник («Республіка ШКІД», «Годинник», «Льонька Пантелєєв»).

Народився 22 серпня 1908 року в Санкт-Петербурзі, в родині козачого офіцера, вихідця зі старообрядців, героя російсько-японської війни, згодом успадкував сімейну справу – торгівлю лісом і дровами.

Батьки Олексія розлучилися після першої світової війни. З матір’ю вони переїхали з Петрограда в Ярославську область, рятуючись від голоду. Незабаром до них приєднується тітка Альоші зі своєю дочкою. Вони часто переїжджали, всюди їх підстерігали голод і хвороби. Мати Олексія їздила іноді в Петроград за речами для дітей.

Кілька років він подорожував по всій Європейській частині Росії та Україні, поки, нарешті, не повернувся в Петроград. Грошей вічно не вистачало, і він почав викручувати лампочки в під’їздах і продавати на базарі. Тоді то він і потрапив у Школу соціально-індивідуального виховання ім. Достоєвського.

Там він познайомився з Григорієм Білих, майбутнім співавтором. Спочатку вони разом вчаться, потім разом ходять на курси кіноакторів, разом бродяжать і, нарешті, повернувшись до Петрограда, разом пишуть свою книгу «Республіка ШКІД». Білих тоді було двадцять, а Пантелєєву вісімнадцять, але книга стала справжнім бестселером.

На початку 1927 року Максим Горький багато разів писав про «Республіку ШКІД» і в статтях своїх, і в листах – А. Макаренко, К. Федину, М. Пришвіну, Сергєєву-Ценському та іншим. До 1936 року «Республіка Шкід» десять разів перевидавалася тільки російською мовою, була переведена на багато мов народів СРСР і за кордоном.

У ці роки він знайомиться з іншими літераторами: С. Маршаком, Е. Шварцем, В. Лебедєвим, Н. Олейниковим. Гумористичні оповідання та фейлетони Г. Бєлих і Л. Пантелєєв друкують журнали «Бегемот», «Зміна», «Кінотиждень».

У 1933 році Л.Пантелеев пише повість «Пакет», присвячену громадянської війни. Головний її герой, Петя Трофимов, був визнаний критикою «літературним братом» Тьоркіна.

А потім Григорія Бєлих репресували, і книга потрапила під заборону до 1960-х років. Друге життя вона отримала після екранізації в 1966 році, коли її герої знову ожили, заговорили і заспівали.

Після війни Л. Пантелєєв багато пише, тісно дружить з Є. Шварцем, К. Чуковським. Помер письменник 9 липня 1987.

Події дня:

1927 – почала виходити «Роман-газета».

1961 – у Вінніпезі (Канада) відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку.

1970 – у Феодосії відкрито літературний музей Олександра Гріна.

1993 – прийнятий Закон РФ «Про авторське і суміжні права».

Автор: alla

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 60

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!