7 червня в історії книжкового світу


В цей день народилися:

1899 – Микола Ушаков (пом. 1973), поет.

1914 – Ходжа Ахмад Аббас (Khwaja Ahmad Abbas) (пом. 1987), індійський письменник, сценарист, режисер і продюсер.

1917 – Гвендолін Брукс (Gwendolyn Brooks) (пом. 2000), американська поетеса.

1933 – Аркадій Арканов (справжнє прізвище Штейнбока), письменник-сатирик, лікар, драматург, есеїст.

Народився в Києві. Закінчив Перший Московський медичний інститут імені І. М. Сеченова в 1957 році, після чого працював лікарем.

З 1963 по 1967 роки він працював позаштатним редактором сатири та гумору в журналі «Юність», там же було опубліковано його перше оповідання «Юність». З 1968 року – член спілки письменників. Був одружений на Майї Володимирівні Кристалінській, їх шлюб тривав недовго, менше року.

Друкуватися Арканов почав з 1961 року. Аркадій Арканов – це не тільки письменник-сатирик, він також актор, сценарист і драматург. У 2008 році був нагороджений Орденом Пошани. Як телеведучий відзначився в передачах «Білий папуга» та «Навколо сміху. Нон-стоп».

Веде авторські концерти і творчі вечори в московському Театрі Естради. В акторських роботах – фільми «Центровий з піднебесся» і «Бродвей моєї юності». Твори Арканова увійшли в репертуар багатьох відомих естрадних виконавців. Багато років співпрацював з Григорієм Горіним.

Аркадій Арканов – двічі лауреат премії «Золоте теля», лауреат премії журналу «Крокодил» (1993), премії «Алеко» (Болгарський союз письменників). Сам Арканов говорить про свою біографію, що вона проста і невибаглива і при бажанні може вкластися в кілька рядків.

1938 – Олександр Дольський, російський поет, композитор, бард.

1952 – Орхан Памук, сучасний турецький письменник, лауреат декількох національних і міжнародних літературних премій, у тому числі Нобелівської премії з літератури (2006).

Народився в Стамбулі в багатій родині, його батько був інженером. Він навчався в розташованому в Стамбулі американському коледжі Robert College. Після закінчення коледжу за наполяганням сім’ї вступив у технічний університет Стамбула (батьки хотіли, щоб він став інженером-будівельником), але через три роки він кинув цей університет, щоб стати професійним письменником.

У 1977 Памук закінчив інститут журналістики Стамбульського університету. Між 1985 і 1988 роками він жив у США, працюючи в Колумбійському університеті (Нью-Йорк), але потім він повернувся до Туреччини. З 1982 по 2001 був одружений, має доньку. До 2007 року жив у Стамбулі, але після вбивства Гранта Дінка знову емігрував у Нью-Йорк.

12 жовтня 2006 Орхану Памуку була присуджена Нобелівська премія з літератури з формулюванням: автору, «який у пошуках меланхолійної душі рідного міста знайшов нові символи для зіткнення і переплетення культур».

В даний час проживає на Гоа разом з індійською письменницею Кіран Десаї.

1952 – Дар’я Донцова, російська письменниця.

1953 – Яромир Ногавиця, чеський поет, композитор, автор і виконавець пісень.

В цей день померли:

1848 – Віссаріон Григорович Бєлінський, російський літературний критик, публіцист, філософ і демократ.

1959 – Пятрас Вайчюнас (Petras Vaičiunas) (нар. 1890), литовський поет і драматург, в’язень ГУЛАГу.

1967 – Дороті Паркер (справжнє прізвище Ротшильд) (Dorothy Parker – Dorothy Rothschild) (нар. 1893), американська письменниця, поетеса, журналістка.

1970 – Едвард Морган Форстер, англійський романіст.

Народився 1 січня 1879 року в Лондоні, у забезпеченій сім’ї архітектора. Закінчив Кембріджський університет і завдяки солідній спадщині зміг, не турбуючись, займатися літературою. Подорожуючи по Європі і Сходу, розширив свій кругозір і отримав необхідні враження для творчості.

У 1905 році вийшов його перший роман «Куди бояться ступити ангели». Форстер обмежується сферою приватного життя, описує кастову замкнутість і снобізм буржуазії. Схиляючись перед творчістю і особистістю Льва Толстого, він бачить вихід з глухого кута в моральному самовдосконаленні. Такими є теми «Найдовша подорож» (1907), «Кімната з краєвидом» (1908), найбільш популярного «Говардс-Енд» (1910) та інші.

Для Форстера основне в творі – характери, трактуються як «загальнолюдські» типи, індивідуальні взаємини та протиріччя, психологічний реалізм.

Відгукнувшись на тему про колонії, Форстер випустив у 1924 році «Подорож до Індії», де намітився відхід від абстрактно-гуманістичного рішення проблем людського існування, а назріле національне визволення країни усвідомлено як акт справедливості етичної та історичної.

У 1930-і роки відійшов від літератури, вів передачі на Бі-Бі-Сі, займався громадською діяльністю, виступав як антифашист.

Ясність і простота, стриманість образотворчих засобів і в той же час барвистість мови є перевагами Форстера.

1980 – Генрі Міллер, американський письменник.

1998 – Тома Нарсежак (справжнє ім’я П’єр Робер Еро) (Thomas Narcejac – Pierre Robert Ayraud) (нар. 1908), французький письменник і сценарист.

Події дня:

1947 – засновано Всесоюзне товариство з розповсюдження політичних і наукових знань, пізніше стало просто товариством «Знання».

Автор: alla

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 50

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!