30 квітня в історії книжкового світу


В цей день народилися:

1875 – Володимир Відріч (Vladimir Vidrić) (пом. 1909), хорватський поет.

Володимир Відріч та Ярослав Гашек

1883 – Ярослав Гашек (Jaroslav Hašek), чеський письменник-сатирик. Народився в Празі в сім’ї вчителя. З самого початку хлопчик багато в чому був наданий самому собі і мав можливість вдосталь насолодитися атмосферою хлоп’ячих витівок і пригод.

У тринадцять років він втратив батька і два роки по тому змушений був покинути гімназію. Мати влаштувала його в крамницю москательних і аптекарських товарів. Служба ця полягала в безперервному спілкуванні з людьми.

Пізніше йому все ж вдалося отримати освіту – він закінчив комерційне училище і отримав можливість будувати кар’єру в банку. Але посада банківського чиновника не захоплювала його. Молоду людину весь час тягнуло то в Африку на допомогу бурам в їхній війні проти англійців, то в Македонію, де в 1903 році спалахнуло повстання проти турків, то просто в мандри та подорожі.

В юності він виходив пішки всю Австро-Угорську імперію, а почасти й сусідні країни. Враження від цих мандрівок і від спілкування з людьми, в тому числі з тими, хто опинився на дні життя, в основному і дали матеріал для його ранніх оповідань.

В молодості Гашек часто вів напівбездомне життя літературного поденника й учасника веселих компаній, де відточував свій талант гумориста. У довоєнні роки Гашеком були написані сотні оповідань, нарисів, фейлетонів, гуморесок. У 1911 році в його розповідях уперше з’явилося й ім’я бравого солдата Швейка.

Життєвого досвіду Гашека вистачило б на десяток письменників. Один східний мудрець говорив, що людина багата зустрічами. Чеський бездомний сатирик був у цьому сенсі одним із найбагатших письменників у світі.

Все це не могло не позначитися і в його основному творі – «Пригоди бравого солдата Швейка», написаному в 1921-1922 роках.

Ярослав Гашек помер 3 січня 1923 року.

Херрі Браун (Harry Brown)

1917 – Херрі Браун (Harry Brown) (пом. 1986), американський сценарист і письменник.

Юрій Михайлович Кублановський

1947 – Юрій Михайлович Кублановський, поет і критик, який почав свій творчий шлях в середині 60-х рр..

В цей день померли:

1911 – Станіслав Леопольд Бжозовський (Stanisław Leopold Brzozowski) (нар. 1876), польський літературний критик, письменник, філософ.

Станіслав Бжозовський та Альфред Хаусман

1936 – Альфред Едуард Хаусман, англійський поет.

1943 – Отто Есперсен (Jens Otto Harry Jespersen) (нар. 1860), датський мовознавець, творець філософії граматики.

1981 – Петер Хухель (Peter Huchel) (нар. 1903), німецький поет.

Петер Хухель та Олег Григор'єв

1992 – Олег Григор’єв, російський поет і художник.

Народився в 1943 році в евакуації у Вологодській області. Батько після повернення з фронту запив, і мати (фармацевт) з двома дітьми переїхала до Ленінграда. В дитинстві жив у центрі, неподалік від Дворцової площі, пізніше жив на Васильєвському острові недалеко від Смоленського кладовища. З раннього віку захоплювався малюванням.

У 1961 році склав чотиривірш «Я запитав електрика Петрова», що стало відомим «дитячим народним» віршем.

У 1971 році випустив першу книжку дитячих віршів та оповідань під назвою «Диваки», що стала популярною; за кількома творами з неї («Гостинність», «Апельсин») були зроблені випуски журналу «Єралаш». Багато його віршів увійшли в пітерський міський фольклор.

Його вірші відрізняються афористичністю, парадоксальністю, елементами абсурду й чорного гумору, через що його часто ставлять в один ряд з Хармсом та іншими оберіутами. Однак від них Григор’єв відрізняється більшою безпосередністю, щирістю та дитячою ранимістю.

На початку 1970-х був засуджений на два роки «за дармоїдство», відбував покарання на примусових роботах – будівництві комбінату у Вологодській області. Був достроково звільнений.

У 1981 році в Москві вийшла друга його дитяча книга – «Вітамін зростання». Вірші з неї викликали обурення у деяких представників офіційних літературних кіл, зокрема у Сергія Михалкова, і Григор’єв не був прийнятий до Спілки письменників СРСР.

У 1985 році Леонід Десятников написав одноактну класичну оперу для дітей, для солістів і фортепіано «Вітамін росту» за однойменною поемою Олега Григор’єва.

Наступна книга Григор’єва, «Ворон, що говорить», вийшла вже в перебудову, в 1989 році. У тому ж році він отримав другу судимість («за дебош та опір міліції») з умовним строком; багато поетів і письменники виступили тоді на його захист. За півроку до смерті був прийнятий до Спілки письменників.

Помер 30 квітня 1992 року в Санкт-Петербурзі від прориву виразки шлунка.

Похований у Петербурзі, на Волковському кладовищі. Уже після його смерті вийшло кілька барвисто оформлених книг з його творами.

Події дня:

перший грамофон Шарля Кро

1877 – Французький поет Шарль Кро (Charles Cros) передав Академії Наук опис першого грамофона.

СРСР 1968 Хроніка поточних подій

1968 – У СРСР вийшов перший номер підпільної «Хроніки поточних подій». У цьому «самвидавському» виданні віддавалися гласності порушення прав людини на території СРСР.

Автор: alla

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 127

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!