3 серпня в історії книжкового світу


В цей день народилися:

1904 – Кліффорд Саймак (пом. 1988), американський письменник-фантаст.

1910 – Дональд Біссет (на фото), англійський дитячий письменник, художник, кіноактор і театральний режисер.

1920 – Філліс Дороті Джеймс, англійська письменниця, автор детективних творів, головний герой яких Адам Далгліш зі Скотланд-Ярду.

1924 – Анатолій Георгійович Алексин (справжнє прізвище Гоберман), російський письменник («Пізня дитина», «Мій брат грає на кларнеті»).

Народився в Москві. Його батько – старий більшовик, брав участь у революційних подіях і громадянській війні в Сибіру і на Далекому Сході. Згодом оселився в Москві, був редактором партійного журналу. У 1937 році репресований.

Дитинство майбутнього письменника минуло в Москві і на дачі в Срібному бору, де він познайомився з Самуїлом Яковичем Маршака. У роки війни Анатолій завідував заводські багатотиражки. Після закінчення війни він вступив в один з найпрестижніших інститутів в країні – Московський інститут сходознавства. До цього ж часу належать його перші друковані твори.

Незабаром Анатолій Алексин стає одним з найбільш широко відомих і друкуються авторів в країні, він бере участь в читацьких конференціях, на яких зустрічається з дітьми та дорослими.

З-під пера письменника виходять збірки повістей та оповідань про дитинство і юність, про зв’язки дітей зі світом дорослих: «А тим часом десь …» (1967), «Мій брат грає на кларнеті» (1968), «Дійові особи та виконавці »(1975),« Пізня дитина »(1976),« Третій у п’ятому ряду »(1977),« Божевільна Євдокія »(1978),« Сигнальники і сурмачі »(1985) та інші. Ці книги довгий час були справжніми вітчизняними бестселерами, вони входили в перелік книг, рекомендованих для позакласного читання в школі. І зараз книги цього письменника як ніколи сучасні.

Анатолій Алексин є лауреатом Державних премій СРСР і РРФСР, премії Ленінського комсомолу, удостоєний почесної медалі Н. К. Крупської, Міжнародної премії соціалістичних країн імені О. М. Горького, Міжнародного диплома імені Андерсена. Письменник був членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, секретарем Правління Союзу письменників РРФСР, президентом асоціації «Мир – дітям світу!», Заступником голови Радянського комітету захисту миру.

В останні роки Анатолій Георгійович живе в Ізраїлі і продовжує писати.

1933 – Валерій Ганічев, письменник, головний редактор «Роман-газети».

В цей день померли:

1847 – Ян Чечот (Jan Czeczot) (р. 1796), польський поет і білоруський фольклорист.

1938 – Олександр Георгійович Малишкін, письменник, автор відомого роману «Люди з глушини».

1964 – Фленнері О’Коннор (нар. 1925), американська письменниця.

2008 – Олександр Ісайович Солженіцин, російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури.

Народився 11 грудня 1918 року в Кисловодську в селянській родині. У 1924 році родина Солженіцина переїхала в Ростов-на-Дону, де хлопчик і пішов до школи.

Літературою почав захоплюватися в старших класах, пробував сили в есе та поезії. Однак після школи вступив до РГУ не на філологічний, а на фізико-математичний факультет. Однак будучи студентом, не залишав свого письменницького захоплення і написав перші розділи «Серпень Чотирнадцятого».

На початку Великої Вітчизняної виїхав з розподілу з дружиною в Морозовськ, де працював учителем. Звідти ж відправився на фронт. Цей період свого життя письменник відобразив у повісті «Люби революцію», яку згодом написав у висновку.

Після закінчення костромського артилерійського училища служив лейтенантом в Саранську, а потім був командиром батареї звукової розвідки. Отримав нагороди – ордени Вітчизняної війни та Червоної Зірки.

Незадовго до перемоги в 1945 році Солженіцин був заарештований за листування, в якому він критикував Сталіна. З кінця 1945 до 1953 року він перебував в ув’язненні.

Після звільнення письменника відправили жити в південний Казахстан без права виїзду з села Берлік. Там Солженіцин працював учителем математики та фізики. У 1956 році письменник був реабілітований, йому дозволили повернутися із заслання. Він оселився у Володимирській області, потім в Рязані.

Солженіцин помер 3 серпня 2008 року.

Події дня:

1546 – за друкування робіт гуманістів повішений французький видавець Етьєн Доле (Étienne Dolet).

1921 – Петроградського чекістами арештований російський поет Микола Гумільов.

1955 – у Лондоні пройшла прем’єра п’єси Самуеля Беккета «В очікуванні Годо». Половина глядачів покинула зал під час вистави, не зрозумівши творчого задуму автора.

1995 – за друкування ненормативної лексики на сторінках російської газети «Собеседник» її головний редактор Ю. Пилипенко притягнутий до суду.

Автор: alla

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 71

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!