29 червня в історії книжкового світу

Чер 29, 2012 -

29 червня кожного року в багатьох країнах світу святкують Річницю Впровадження Нобелівської премії – найбільшої матеріальної нагороди і самого престижного звання, в боротьбі за отримання якого вчені здійснюють найбільші відкриття, які служать на користь розвитку людства. За отримання цієї нагороди борються найсильніші вчені цього світу, побічно виробляючи значні відкриття в літературі, фізиці, хімії та інших галузях науки.

В цей день народилися:

1746 – Йоахім Генріх Кампе (пом. 1818), німецький педагог, видавець, письменник і філолог.

1798 – Джакомо Леопарді (пом. 1837), італійський поет, філософ.

1802 – Михайло Володимирович Юзефович, поет і археолог.

Народився в Полтавській губернії. Предки Юзефовича походили з реєстрових козаків, які служили польським королям і за це обдарованих шляхетською гідністю.

Освіту здобув в благородному пансіоні при Московському університеті, закінчив який в 1819 році з правом на чин XIV класу. Військову службу розпочав у Чугуївському уланському полку, яким командував дядько Юзефовича, герой Вітчизняної війни 1812. У 1822 вироблений в корнети. З початком турецької війни 1828-1829 рр.., В чині поручика перебував при графі Паскевич-Ериванському. За хоробрість був нагороджений орденами св. Володимира 4-го ступеня, св. Анни 2-го ступеня з мечами і виведений в штаб-ротмістри, потім став ад’ютантом генерала М. М. Раєвського.

У 1840 Юзефович призначений інспектором народних училищ Київської губернії. У 1843 виведений в надвірні радники і призначений помічником попечителя Київського навчального округу. З 1846 по 1858 р. – попечитель Київського навчального округу.

У 1856, вийшовши у відставку в чині дійсного статського радника, зайняв місце голови Київської комісії для розгляду давніх актів, яка була створена за його участі в 1843. Статті Юзефовича друкувалися в різних виданнях, в тому числі в “Віснику Південно-західній і Західної Росії”.

У 1865 призначений головою розпорядчого комітету Київської міської публічної бібліотеки.

Відомий в подальшому як громадський діяч, прихильник русофільського руху на Україну і опонент українофілів, сприяв включенню пункту про субсидії галицької русофільської газети «Слово» в Емський указ Олександра II.

Будучи головою комісії з улаштування пам’ятника Богдану Хмельницькому, працював над пристроєм пам’ятника, відкриття якого зі словами «Єдина і Неподільна Росія» відбулося в Києві 11 липня 1888 року. В цей день нагороджений чином дійсного таємного радника.

Помер у Києві 21 травня 1889 року. Тіло поховано неподалік від церкви на Аскольдовій могилі.

1848 – Микола Петрович Аксаков (пом. 1909), літератор, старший брат публіциста Олександра Аксакова, далекий родич Сергія, Івана і Костянтина Аксакових, відомий критик, публіцист, прозаїк, поет, історик, філософ і богослов.

1877 – Петар Кочіч (Petar Kočić – Петар Кочіћ) (пом. 1916), сербський письменник, громадський діяч, новеліст і сатирик.

1895 – Паоло Яшвілі (справжнє ім’я Павло Джібраеловіч Яшвілі) (пом. 1937), грузинський поет.

1900 – Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник і льотчик.

Народився в Ліоні (Франція) в графській сім’ї. Він закінчив єзуїтську школу в Ле-Мані, навчався в пансіоні католиків у Швейцарії, а в 1917 році став студентом Школи красних мистецтв в Парижі на факультеті архітектури.

У 1921 році Сент-Екзюпері був покликаний на військову службу і став навчатися на курсах пілотів. Через рік він переїхав жити до Парижа і зайнявся писанням. Особливих успіхів письменницька праця не приносила, і йому довелося попрацювати продавцем в книжковій крамниці та торгувати автомобілями.

У 1925 році Екзюпері стає авіапілотом «Аеропосталь», він займається доставкою пошти в Африку. У 1927 році він отримує призначення керувати аеропортом Кап-Джуба на краю пустелі Сахари. Через два роки він стає начальником відділення «Аеропосталь» в Буенос-Айресі.

У 1931 році знову літає на поштових маршрутах, а потім працює льотчиком-випробувачем. З середини 1930-х років займається журналістикою, у 1935 році кореспондентом відвідує Москву. Як кореспондент побував і на війні в Іспанії. У 1941-43 роках Екзюпері проживав в США, де і була написана його відома книга «Маленький принц».

31 липня 1944 Антуан де Сент-Екзюпері не повернувся з розвідувального польоту.

1901 – Олена Ільїна (справжнє ім’я Лія Яківна Прейс) (пом. 1964), письменниця («Четверта висота»).

1928 – Володимир Корнілов (пом. 2002), поет.

1929 (або 1930) – Оріана Фаллачі (пом. 2006), італійська письменниця і журналістка.

Народилася у Флоренції в сім’ї політиків. Закінчила місцевий університет. У віці шістнадцяти років стала репортером.

Вона співпрацювала з багатьма відомими газетами – серед них «Нью-Йорк Таймс», «Вашингтон Пост», «Лос-Анджелес Таймс». Написала безліч книг. Протягом дев’яти років висвітлювала війну у В’єтнамі. Двічі ставала лауреатом премії Святого Вінсента за заслуги в галузі журналістики.

Після закінчення журналістської кар’єри, в 2001-2004 роках, проживаючи в Нью-Йорку, вона написала серію статей і книг з критикою ісламу й арабської культури, що викликали великий суспільний резонанс і суперечки.

У 2005 році була нагороджена золотою медаллю Президента Італійської Республіки за заслуги в області культури.

Її називають «найзнаменитішою письменницею Італії». Вона також заслужила звання «журналіста, якому ніхто в світі не може відмовити»: за п’ятдесят років своєї кар’єри вона інтерв’ювала таких політиків і знаменитостей, як Генрі Кессінджер, іранський шах аятолла Хомейні, Лех Валенса, Віллі Брандт, Зульфікар Алі Бхутто, архієпископ Макаріос III , а також багатьох інших…

Померла Оріана Фаллачі 15 вересня 2006 у Флоренції.

1947 – Брайан Херберт (Brian Herbert), американський письменник-фантаст, син знаменитого автора «Дюни» Френка Герберта (Frank Herbert).

В цей день померли:

1855 – Дельфіна Жірарден, французька письменниця.

1861 – Елізабет Баррет Браунінг, англійська поетеса.

Народилася 6 березня 1806 року у Коксхо-Холі, поблизу Дарема. Була дуже здібною дитиною, рано почала читати філософські праці, опанувала старогрецьку, французьку та латину. Вже в десять років складала вірші до сімейних свят, у тринадцять написала епічну поему «Марафонська битва» (1820), у вісімнадцять – філософську поему «Досвід про розум» (1826), а в 1833 перевела трагедію Есхіла «Прометей прикутий».

У 15 років Елізабет перенесла важку легеневу хворобу. Чутлива і вразлива, вона гостро сприймала всі події. У 1840 році загинув її улюблений брат Едвард, і вона пережила сильний нервовий зрив, повернувшись в 1841 році в Лондон у важкому стані. Наступні п’ять років її життя було обмежене стінами кімнати.

У 1844 році у Елізабет вийшла збірка «Вірші». Поет Роберт Браунінг був зачарований її віршами, і 10 січня 1845 написав Елізабет листа, що поклало початок їх знаменитому любовному листуванню.

Порушуючи найсуворішу заборону тирана-батька, 12 вересня 1846 сорокарічна Елізабет таємно повінчалася з Браунінгом і через тиждень поїхала з ним до Італії. Подружжя влаштувалося у Флоренції. Щасливе заміжжя, зміцніле здоров’я і народження дитини сприяли активізації її творчості.

Вона видає другу збірку віршів (1850), в якій побачив світ знаменитий твір поетеси – цикл «Сонети з португальської». Широку популярність завоював і роман у віршах «Аврора Лі» (1856).

У 1860 році душевну рівновагу Браунінг було підірвано смертю її сестри Генрієтти і нестійкою політичною обстановкою в Італії. Померла Браунінг від ускладнень після бронхіту 29 червня 1861 у Флоренції.

1957 – Кларенс Малькольм Боден Лаурі (Clarence Malcom Boden Lowry) (нар. 1909), англо-канадський письменник.

1981 – Євген Володимирович Харитонов (нар. 1941), поет, прозаїк, драматург, режисер.

Події дня:

1855 – у Лондоні вийшов у світ перший номер газети “The Daily Telegraph”.

Видання заснував англійський полковник Артур Злий з метою знайти трибуну для критики герцога Кембриджського, кузена королеви Вікторії, героя Кримської війни і лютого противника військових реформ.

Кілька місяців по тому газету викупив великий видавець Джозеф Леві, який володів також виданням «The Sunday Times». Він вирішив перетворити «The Daily Telegraph» в цікаве чтиво для широкої публіки. Незабаром видання заявило про себе як про «найбільше, найкраще і найбільш доступне в світі».

Газета коштувала всього один пенс. Завдяки такій ціновій політиці «The Daily Telegraph» швидко стала «чемпіоном» Британії за накладами і з’явилася родоначальницею так званої «преси-за-пенні».

Зараз «The Daily Telegraph» є однією з найбільш популярних і багатотиражних газет у Великобританії разом з «The Times», «The Guardian» і «The Independent».

До 2004 року газета перебувала під контролем медіа-магната Конрада Блека. Однак після судових розглядів перейшла за 665 мільйонів фунтів стерлінгів до компанії братів Барклай, видавцям американської газети «Chicago Sun-Times» та ізраїльської «Jerusalem Post».

У 2006 році тираж «The Daily Telegraph» знову побив усі рекорди країни, вийшовши на рубіж 900 000 примірників.

1935 – відбулася зустріч Ромена Роллана (Romain Rolland) з Максимом Горьким.

1944 – за рішенням Мособлісполкома в Меліхово відкрита Музей-садиба А. П. Чехова. Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 23 червня 1960 музей було реорганізовано в Державний літературно-меморіальний музей-заповідник А. П. Чехова.

1956 – Мерилін Монро вийшла заміж за американського письменника Артура Міллера (розлучаться в 1961 році).

1958 – відкриття в Москві пам’ятника В. В. Маяковському. П’ятачок біля пам’ятника став місцем стихійних зборів та виступів молодих поетів.

Автор: alla

Можливо вас зацікавить:

Переглядів: 240

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!