28 серпня в історії книжкового світу


Цей день в історії

В цей день народилися:

1749 р. – Йоганн Вольфганг Гете (Йоганн Вольфганг фон Гете) , німецький вчений та письменник. Написав такі видатні і всім відомі твори,як «Фауст»,«Поезія і правда», «Страждання юного Вертера».

Народився у Франкфурті-на-Майні. Батько його був юристом, мав чин імперського радника, мати була знатною дворянкою. Йоганн рано почав читати, до семи років вже знав латинь і грецьку мову. У 16 років Гете вирушає в Лейпцизький університет на навчання, на юридичний факультет.

Навчання на юриста його не привернуло, провідним інтересом Гете була література і мистецтво, і незабаром він їде додому. Потім він стає студентом Страсбурзького університету. Там, в силу своєї допитливості, Гете захоплюється медициною, багато читає, вивчає природничі науки.
У 1769 році Гете видає першу книгу своїх віршів. Незабаром він стає одним з ідеологів літературного руху «Буря і натиск», що став популярним у Німеччині, який вважав головним завданням автора створення в образі героя вольової, сильної особистості.

У 1771 році Гете закінчив університет і отримав диплом доктора права. З 1771 по 1775 роки Йоганн Гете займається юридичною практикою. У той же час він видає свої твори: роман «Страждання молодого Вертера» (1772), історичну драму «Гец фон Берліхінген» (1773).

У листопада 1775 року Гете приїжджає в Веймар за запрошенням герцога Карла Августа, де стає одним з його керівників. У Веймарі Гете знайомиться з Ф.Шиллера, що в підсумку виявилося плідним для розвитку німецької літератури.

Йоганн Гете не любив великосвітських прийомів, ніколи не був ні в Парижі, ні в Лондоні. Його дружиною стала не дворянська особа, а звичайна квіткарка Христіана Вульпіус.

У 1795 – 1796 роках Гете пише роман «Роки навчання Вільгельма Мейстера». У 1808 році виходить перша частина трагедії «Фауст» – вершини творчості Гете. Над її продовженням Йоганн Гете працював до кінця свого життя.

Разом з тим Гете був не тільки великим письменником і поетом, а й натуралістом. Ним було виконано ряд робіт з порівняльної морфології рослин і тварин, по фізиці, геології і мінералогії, медицині.

Помер Йоганн Вольфганг Гете 22 березня 1832. Він увійшов в історію як найбільший та найвидатніший поет і універсальний геній німецької літератури.

1802 р. – Карл Зімроком (Karl Joseph Simrock) (помер у 1876 році), поет-романтик та історик літератури з Німеччини.

1802 р. – Томас Ейрд (Thomas Aird) (помер у 1876 році), поет, публіцист із Шотландії.

1862 р. – Сергій Нілус (помер у 1929 році), духовний письменник з Росії.

1891 р. – Володимир Миколайович Ільїн (помер у 1974 році), філософ, літературний і музичний критик,богослов, композитор.

1924 р. – Дженнет Фрейм (Дженет Фрейм) (помер у 2004 році), талановита письменниця з Нової Зеландії.

1925 р. – Аркадій Натанович Стругацький, відомий письменник з Росії.

Народився в місті Батумі, потім жив у Ленінграді. В кінці січня 1942 року разом з батьком він був евакуйований з блокадного Ленінграда. Під час переїзду дивом вижив – єдиний з усього вагона.

Деякий час працював у місті Ташла Оренбурзької області на молокоприймальному пункті, там же був призваний в армію. Аркадій вчився в Актюбінському артучилищі, а навесні 1943 року, перед самим випуском, був відряджений до Москви,де навчався у Військовому інституті іноземних мов.
У 1949 році Стругацький закінчив інститут за фахом перекладач з англійської та японської мов. Працював викладачем в Канській школі військових перекладачів, також деякий час служив на Далекому Сході дивізійним перекладачем. Демобілізувався в 1955 році.
Пізніше Стругацький працював в «реферативних журналах», потім редактором в Детгиз і Госполітіздат. Аркадій Стругацький помер 12 жовтня 1991 року в Москві після важкої хвороби (рак печінки).

1925 р. – Юрій Валентинович Трифонов, письменник; написав такі відомі твори, як «Студенти», «Інше життя»,«Нетерпіння», «Дім на набережній».

Проза Трифонова часто автобіографічна, головна тема – доля інтелігенції в роки правління Сталіна. Весь творчий шлях Трифонова, від раннього роману «Студенти» до посмертно опублікованого роману «Час і місце» (1981), присвячений пошуку втілення Часу – в сюжетах, характерах, стилі.

Юрій Трифонов пішов з життя на 56-му році 28 березня 1981 року в Москві.

1946 р. – Лев Мойсейович Щеглов, російський,гуморист, сексолог, письменник.

В цей день померли:

1837 р. – Карл-Людвіг Костенобль, австрійський та німецький актор і драматург.

1875 р. – Василь Степанович Курочкін російський поет, журналіст, відомий перекладач.

1916 р. – Габріелюс Ландсбергіс-Жямкальніс (Gabrielius Ландсбергіса-Žemkalnis), театральний діяч,литовський драматург, публіцист.

1979 р. – Костянтин Михайлович Симонов (справжнє ім’я – Кирило), радянський письменник, драматург, сценарист, громадський діяч.

Народився в Петрограді 15 листопада 1915. Його батько загинув на фронті в Першу світову війну, тому хлопчика виховав вітчим, за професією військовий.

Симонов навчався у Літературному інституті ім. А. М. Горького. Знань у нього було недостатньо з його семирічною освітою, але він вважався представником робітничого класу, а це було найкращою рекомендацією.

У тисяча дев’ятисот тридцять восьмому році Костянтин Симонов закінчує Літературний інститут. До цього часу він вже підготував декілька великих творів – в 1936 були надруковані перші його вірші. На початку 1940-х Симонов написав свою першу п’єсу «Історія однієї любові» і «Хлопець з нашого міста». З початком війни Симонова призвали в армію, де він працював у газеті «Бойовий прапор».

Він був успішний у творчості і обласканий владою. За сценаріями Симонова поставлені багато фільмів.

Костянтина Михайловича не стало двадцять восьмого серпня 1979 в Москві. Згідно із заповітом, прах Констянтина Симонова був розвіяний над Буйнічскім полем під Могилевом.

1985 р. – Мігель Отеро Сільва романіст, поет і публіцист із Венесуели.

Події дня:

1854 р. – вийшов перший номер легендарного журналу Scientific American.

1892 р. – українського письменника Івана Франка звинуватили австрійською владою в поширенні незаконної літератури.

1956 р. – У Києві відкрили пам’ятник видатному українцю Івану Франку.

1985 р. – відомий український поет,патріот, дисидент Василь Стус направлений у табір для політв’язнів, де оголосив голодування і незабаром помер.

1997 р. – Постанова Уряду Російської Федерації «Про заснування стипендій ім. Булата Окуджави для студентів Літературного інституту ім. А. М. Горького ».

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 560

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!