11 серпня в історії книжкового світу


В цей день народилися:

1744 – Томас Антоніу Гонзага (Tomás Antônio Gonzaga) (1744-1810), бразильський поет.

1838 – Олександр Костянтинович Шеллер (писав під псевдонімом А. Михайлов) (Шеллер-Михайлов), відомий белетрист.

1885 – Софія Яківна Парнок (30 липня (11 серпня) 1885, Таганрог – 26 серпня 1933, Каринської, Московська обл.), Російська поетеса, перекладачка.

1897 – Енід Мері Блайтон (англ. Enid Mary Blyton, 11 серпня 1897-28 листопада 1968) – відома британська письменниця, яка працювала в жанрі дитячої та юнацької літератури.

Вона стала однією з найбільш успішних підліткових письменниць двадцятого століття.

1904 – Георгій Миколайович Мунбліт (11 серпня 1904, Цюріх, Швейцарія) – російський драматург, прозаїк, літературний критик, сценарист.

1913 – Енгус Уїлсон (Angus Frank Johnstone Wilson) (1913-1991), англійський письменник.

1921 – Олександр Мюррей Палмер Хейлі (англ. Alexander Murray Palmer Haley, 11 серпня 1921 – 10 лютого 1992), американський письменник, лауреат Пулітцерівської премії за 1977 рік.

У 1976 році Хейлі видав автобіографічний роман «Коріння» (англ. Roots: The Saga of an American Family), в якому простежив історію своєї родини на дві сотні років тому аж до африканських предків. Книга користувалася великою популярністю: вона була переведена на 37 мов, по ній був знятий міні-серіал, а в 1977 за цю роботу Хейлі був удостоєний спеціальної нагороди Пулітцерівської премії.

1922 – Мевіс Галлан (Mavis Leslie Gallant), канадський письменник.

В цей день померли:

1464 – Микола Кузанський, Микола Кузанец, Кузанус, справжнє ім’я Микола Кребс (нім. Nicolaus Krebs, Chrifftz, лат. Nicolaus Cusanus; 1401, Куза на Мозелі – 11 серпня 1464, Тоди, Умбрія), кардинал, найбільший німецький мислитель XV століття, філософ, теолог, вчений, математик, церковно-політичний діяч.

1907 – Теобальд Кернер (нім. Theobald Kerner; 14 червня 1817, Гайльдорф – 11 серпня 1907, Вайнсберг), німецький поет, син Юстінуса Кернера.

1913 – Василь Григорович Авсеенко (5 (17) січня 1842, Московська губернія – 29 липня (11 серпня) 1913, Санкт-Петербург), белетрист, критик і публіцист.

З дворян; служив чиновником особливих порученій.В 1860-ті роки публікував статті на теми історії Західної Європи в «Русском слове», «Русской речи», «Російському віснику», «Віснику Європи».

1932 – Максиміліан Олександрович Волошин (ім’я при народженні Максиміліан Олександрович Кирієнко-Волошин, 16 (28) травня 1877, Київ, Російська імперія – 11 серпня 1932, Коктебель, РРФСР) – російський поет, перекладач, художник-пейзажист, художній та літературний критик, громадський діяч українського походження.

1976 – Віра Іллівна Матвєєва (1945-1976), російський поет, бард, автор понад 50 пісень на власні вірші, а також вірші Новели Матвєєвої, Давида Самойлова, Редьярда Кіплінга, Костянтина Бібла.

1987 – Михайло Федотович Овсянніков (21 листопада 1915, с. Пузач Мантуровский р-ну Курської губернії – 11 серпня 1987), радянський філософ і вчитель, автор книг про Гегеля, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету МДУ. Основні роботи Михайла Федотовича присвячені проблемам історії зарубіжної філософії, історії та теорії естетики.

Події дня:

1920 – Засновано музей-садиба «Абрамцево».

У 1843 році російський письменник Сергій Аксаков недалеко від Сергієва Посада придбав садибу Абрамцево і пристрасно її полюбив, називаючи «премилі сільце», «чудом», «раєм земним». Тут часто бували і жили Іван Тургенєв, Микола Гоголь, Михайло Щепкін. У 1870 році Абрамцево придбав купець Савва Мамонтов і організував тут знаменитий художній гурток. Тут працювали Ілля Рєпін, Василь Суріков, Іван Крамськой, Полєнов, Михайло Антокольський, брати Васнецови, Ісаак Левітан, Валентин Сєров, Михайло Нестеров, Михайло Врубель. Тут були створені шедеври російського живопису – «Дівчинка з персиками» Валентина Сєрова, «Оленка» і «Богатирі» Віктора Васнецова, «Видіння отроку Варфоломію» Михайла Нестерова, майоліка Михайла Врубеля.

11 серпня 1920 в садибі створюється музей імені Аксакова, нині – Державний історико-художній і літературний музей-заповідник «Абрамцево». Музей володіє найбагатшими художніми та літературними матеріалами. Щорічно його відвідують понад 250 тисяч осіб.

1954 – Постанова Президії Спілки радянських письменників про помилки журналу «Новий світ». У «помилку» журналу полічена публікація ідеологічно незрілих статей В. Померанцева, М. Ліфшиця, Ф. Абрамова, М. Щеглова.

1973 – По Центральному телебаченню розпочато показ серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни», поставленого Тетяною Ліознової за повістю Юліана Семенова.

Автор: alla

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 35

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!