Тра 18, 2012 - Новини    Прокоментуй!

100 років газеті «Правда»


100 років газеті Правда

5 травня віковий ювілей відзначає газета “Правда”. У радянську епоху вона була головним періодичним виданням в країні: її тираж перевищував 10 мільйонів екземплярів. Журналістами в редакції “Правди” працювали багато відомих людей, в тому числі, наприклад, Єгор Гайдар та Євген Примаков, що стали згодом прем’єр-міністрами Росії.

Звичайно, хтось, як письменник Сергій Довлатов, жартував, що в радянських газетах правдиві тільки друкарські помилки, але більшість в ті роки сприймало газету “Правда” всерйоз. Всерйоз – це м’яко сказано. Журналісти та автори “Правди” не просто чутливо слідували за часто мінливої лінією партії, а іноді самі цю лінію визначали. Так було в 1961 році після виносу тіла Сталіна з Мавзолею:

Спадкоємців Сталіна, видно, сьогодні не даремно хапають інфаркти.

Їм, колишнім колись опорами, не подобається час,

В якому порожні табору,

А зали, де слухають люди вірші, переповнені.

Зараз поет Євген Євтушенко із задоволенням декламує “Спадкоємців Сталіна” в своєму будинку в штаті Оклахома, а в 60-х роках у Москві колеги по Союзу письменників звинуватили Євтушенко за ці рядки в антирадянській діяльності. Допоміг дзвінок референту Хрущова Лебедєву. Вірш було опубліковано у головній газеті країни з однією поправкою: слово “родина” замінили на слово “партія”.

“Хрущов був в абхазькому колгоспі, і голова зі сльозами на очах розповідав йому історію про те, яким звірствам піддавалося селянство на Кавказі. І Хрущов заплакав і сказав: ми ще не всю правду сказали про Сталіна, – розповідає поет Євген Євтушенко. – І тоді Лебедєв вийняв з нагрудної кишені цей вірш і прочитав це вголос. Хрущов відправив це на військовому літаку, воно на наступний день було надруковано”.

Але, як відомо, газета – не тільки колективний пропагандист і колективний агітатор, а й колективний організатор. Організовувати в епоху планової економки було що, і “Правді” доводилося не тільки викривати культ особистості, але і вирішувати побутові проблеми громадян.

У 1962 році молодий учитель Григорій Никифоров з Пермської області здійснив серйозну на ті часи покупку – придбав шафу в сільському магазині.

“Шкаф якось почав себе вести дуже дивно. Ляжемо спати, лунають звуки, тріск. Спочатку ми ніяк не могли розібрати, у чому справа. Потім вдень я подивився, виявилося, на цій шафі утворилося багато тріщин. Значить, шкаф виявився бракований. Я вирішив написати в “Правду”, – говорить Григорій Никифоров.

На подив сільського вчителя, бракороби вибачилися і швидко замінили меблі. Якісний шкаф і зараз стоїть у квартирі Никифорових, а послання вчителя до сих пір зберігається в архіві “Правди”. За тодішніми правилами, на всі листи відповідали протягом 3 днів. Причому, копії посилали в міськкоми і обкоми з проханням негайно повідомити про вжиті заходи.

Леонід Парфьонов з допомогою органу ЦК КПРС полегшив життя власникам рідкісних в радянський час відеомагнітофонів.

“Я в газеті “Правда” опублікував найпершу статтю про відео – називалася “Третій екран”. Є кіно, є телебачення, а є третій екран. І тим самим “Правда” дозволяє існувати відео на території СРСР. А до цього за відео саджали , перш за все, за порнографію, тому що дивилися “Грецьку смоківницю”. Звичайно, тому що правоохоронцям хотілося мати такі ж магнітофони і такі касети, і тому саджали. І ось після цієї статті саджати перестали”, – говорить Леонід Парфьонов, позаштатний автор газети “Правда” в 1987-1988 роках.

Золоте століття “Правди” завершився після путчу в серпні 1991 року. Слідом за КПРС закрили і її головну газету.

“Правдисти ходили на роботу крізь стрій якихось ряджених в козачі форми, які робили факела з “Правди”. І ми крізь стрій цих людей ходили. Ненависть була в очах у людей, лють. Правда, від деяких дуже пахло самогонкою і ще якою-то заразою. Це було таке знущання, моральний терор: от ви були головною газетою країни, а тепер кого ми з вас зробимо, ми вас перетворимо на мавп і жебраків “, – згадує Геннадій Селезньов, в 1991 році головний редактор “Правди”.

Незабаром газета знову стала виходити. Але найвідоміші журналісти, або як вони себе самі називають “правдисти”, перейшли в інші видання або вийшли на пенсію.

Зараз “Правда” – це, по суті, бойовий листок КПРФ. Тираж замість колишніх 10 мільйонів – 103 тисяч. А приватних абонентів всього 14 тисяч. Сайт газети працює повільно, мабуть, доходів від підписки та реклами не вистачає. Але як і раніше багато цитат вождя і засновника газети Володимира Леніна.

“Часто знаходимо відповіді на питання. Не завжди, звичайно. Тому що сам Володимир Ілліч говорив:” Марксизм – не догма, а керівництво до дії”. Тому у вас нові історичні умови, товариші дорогі, спадкоємці мої, застосовуйте марксизм-ленінізм творчо” , – каже головний редактор газети “Правда”, член президії ЦК КПРФ Борис Комоцкий.

Автор: hell_helga

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 77

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!