100 порад письменнику від майбутнього читача.Частина 8


100 порад письменнику від майбутнього читача.Частина 8

41)Не роби можливість безсмертя аж надто сильною. Якщо твої вампіри не бояться сонячного світла, плюють на хрест і срібло, обожнюють соуси з часником і перекушують осиковий кілок на льоту, то я неодмінно задамся питанням: а чому вони до цих не поневолили людей? Худобу зручніше тримати в загонах, залишаючи лише деяку кількість вільних для полювання.
На крайній випадок особливо уточни, що вони одинаки і не можуть домовитися між собою.

42) Пишеш про безсмертя, не забувай, що “тлін – це тільки лише тлін”. Вампіри, потомство, що розвивається і постійно кількість кровопивців зростає і, страждаючі неперетравленням примари зроблять сюжет орігинальнішим, але не логічнішим. Так що доведеться продумати пояснення для таких здібностей. Виняток – тільки твори, написані в жанрах, свідомо не вимагаючих логіки. До пародій і сюру ніхто чіплятися не стане …

43) До речі, крім улюблених зомбі, вампірів, привидів і перевертнів, в народному фольклорі існувало чимало іншої нечисті. Я вже мовчу про те, скільки можна придумати самостійно. Більше проявів потойбічного світу, хороших і різних! Крім того, що це просто приємно урізноманітить світ, ще й допоможе створити атмосферу. Ну, що ми не знаємо про вампірів? Хіба що їх улюблений колір … А ось чого чекати від нових монстрів – це загадка. Немає нічого страшнішого ніж невідомість.

44) До нечисті в народному фольклорі ставляться так само наші наймиліші друзі домовики, водяники, лісовики, польові русалки, мавки та інша братія. При цьому подробиці їх витівок деколи вимушують пригладити вставше дибки волосся. Якщо абстрагуватися від образу домовичка Кузі і водяного-мрійника, можна легко наситити твір найпохмурішими деталями навіть без додаткових витрат фантазії. Хоча звичайно, якщо ти пишеш дитячу казку, то такий підхід не для тебе.

45) Знаєш, всілякі спроби виставити фольклорних персонажів в безглуздому вигляді вже порядком приїлися. Це рівень поганого гумориста, якому потрібно заробляти собі на шматок хліба, виступаючи, а думок у нього немає і не передбачається. Ось і доводиться вичавлювати з себе жарти за стандартними схемами. А що? Хто-небудь все одно посміється. Кращий гумор – це гумор перевірений роками. Схвалені багатьма поколіннями гостроти, багаторазово апробовані вирази облич … Але, я сподіваюся, ти, автор, ще досить молодий душею, щоб не подавати своїм читачам тухлятину?

46) Одиниці вимірювань придумані не просто так, і, коли вже ти їх вживаєш, то старайся, щоб вони були доречні. Якщо з’ясується, що герої пройшли “невелику” відстань кілометрів так в сто, я буду здивований. Зовсім трошки. Аналогічно здивує мене двохметровий меч, витягнений із піхов, і герой, примудряються за секунду, поки летить стріла, вимовити проникливу промову. У світі багато чудесного, але нехай це чудове поєднується хоча б за розміром.

47) Ще цікавіше читати події, коли час, схоже, протікає за складними законами з тієї галузі фізики, яка релятивістська. Герой неквапливо обходить монстра, поки той вирішує нападати або не нападати. Або ж інший герой годинами не може помітити людину, що сидить поруч з ним, оскільки “не звернув уваги”. Не звернути уваги можна в перші хвилини … Створюється чітке відчуття, що поки час одного рухається разом з нашим, час другого підступно змінює швидкість! Я поважаю Ейнштейна, тому не примушуй його зайвий раз обертатися в своїй труні.

48) Один раз задавши обстановку, не забувай про неї. Якщо в небі світить зелене сонце, ймовірно, світло від нього теж буде зовсім не жовтим і навіть не білим. У жаркий літній полудень герой навряд чи стане носити кожух і шапку-вушанку, навіть якщо його корені сягають глибоко в Сибір. Та й на невинно чистому столі не може за помахом руки з’явитися чашка кави, якщо тільки в оповідання не затесався чаклун. Неуважність до деталей може вбити і найпрекрасніший твір.

49) Точно так само не слід забувати про події,що вже відбулися. Запевняю тебе, автор, вкрай неприємно відкривати нову книгу серії і з перших же сторінок розуміти: персонажі явно забули щось з минулих! Ще гірше, коли забудькуватість проявляється в межах одного твору. Мені попадалася пара книг, де у вирішальний момент автор просто забув про персонажа. Звичайно, пізніше він про нього згадав, але питання, де герой вмудрився ховатися під час битви, мучив мене не один день. Якщо не можеш запам’ятати все, що відбувається, не соромся перечитувати власні тексти.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 229

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!