100 порад письменнику від майбутнього читача.Частина 12


100 порад письменнику від майбутнього читача.Частина 12

80) Фантастика-це всього лише література, в якій використовуються специфічні прийоми. А зовсім не ті книги, в яких герої йдуть бити комусь личко, прикриваючись загадковими артефактами і не менш загадковими цілями. І не ті книги, де відбувається контакт з інопланетянами. Тому що все це суть приватних проявів фантастики. Будь орігинальніший, за століття існування людство вигадало чимало сюжетів і жанрів! Фантастикою може бути і драма, і комедія, і трагедія, і фарс. Фантастичним може бути сюжет детектива, любовного роману, філософського міркування, героїчного епосу, психологічного роману, пригодницької книги, притчі і навіть газетної статті. Фантастика може тісно сусідити з містикою, а може бути і далека від неї. Будь орігинальніший! Шукай не те, як хоч трохи урізноманітнити похід до чергової вогнедихаєщої горі, а те, де ще можуть згодитися фантастичні елементи. Хто знає, раптом черговий Базаров буде різати не жаб, а вогненних саламандр?

81)Не забувай, що не фантастикою єдиної сюжет повниться. Легко і приємно звести історичну загадку до прильоту інопланетян, які все вирішили у відповідності зі своїми планами. Ще приємніше пояснити проблеми у відносинах людей не культурними чи світоглядними конфліктами, але невідповідністю біополів, а то й видовими відмінностями. Але ти чуєш, як вдалечині починає сумно поскрипувати старий рояль? Не підходь до нього надто близько, deus ex machina не красить твір. Не варто робити фантастику суттю книги. Вигадка заради вигадки мені швидко набридне.

82) Навіть найжорстокіші вчені, як правило, не проводять своїх людиноненависницьких експериментів без певної мети. В іншому випадку це вже не вчені, а просто садисти. Аналогічно з правителями, по суті злобствували і вбивати – це дуже втомлює, ти не знаходиш цього? Одна справа за сніданком насолодитися стратою-другий і зовсім інше безперервно планувати і приводити у виконання все нові і нові мерзенні плани. Чогось правитель все одно повинен домагатися. Ну, хоча б влади у всьому світі, якщо вже нічого іншого не йде на розум.

83) Відомий факт, словниковий запас Пушкіна налічував більше двадцяти однієї тисячі слів. Не хотілося б чіплятися, але якщо в твоєму, автор, творі я не знайду і сотні, то ти навряд чи мене зацікавиш. Література – не комікс і навіть не фільм, не розраховуй на мою поблажливість до убогості мови.

84) Будь-яка книга має свій фінал, крапку в оповіданні. І дуже сумно, коли в якості фіналу використовується щось на зразок: “Еее … А взагалі все це було неважливо. Справжні події, знаєте, відбувалися зовсім в іншому місці, а вся ця юрба просто дурью марудилася”. Покажи мені справжні події, де б вони не відбувалися! Навіщо мені потрібні всі ці вправи з псевдоорігінальності? Те, що ти пишеш повинно мати сенс. Не так вже важливо який: розкриття характерів персонажів, висміювання пороків або просто проведення часу. Інакше навіщо я стану читати твою книгу, щоб в кінці з’ясувати, що ти не знаєш чим закінчити і абияк ліпиш фінал з усього що підвернеться під руку?

85)До речі, якщо ти пишеш серію книг, це не означає, що у всіх крім останньої можна в кінці кинути розповідь на півслові. По-перше, продовження я можу і не дочекатися, по-друге, це просто нечесно по відношенню до читача. Захоплене поглинання нескінченного авторського потоку свідомості не входить в мої обов’язки. І, коли вже я прочитав твій твір, дозволь мені переконатися, що він хоча б умовно закінчений.

Автор: diana

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 212

Мiтки:

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!