1 серпня в історії книжкового світу


Сьогодні в Азербайджані відзначається День азербайджанського алфавіту і мови.

Як відомо, в роки перебування Азербайджану в складі царської Росії азербайджанці користувалися арабським алфавітом. Але після того як в квітні 1920 року Азербайджан був окупований червоною імперією, диктатура комуністів-більшовиків стала проводити космополітичні експерименти з багатьма звичаями і традиціями азербайджанського народу, включаючи його мову і алфавіт.

В Азербайджані російська мова фактично набув статусу державної мови. До кінця 20-х років минулого століття була проведена реформа алфавіту, в результаті якої замість арабського алфавіту став застосовуватися новий азербайджанський алфавіт по латинській графіці. Але не минуло й десяти років з початку цієї реформи, як було прийнято загадкове рішення про перехід на кирилицю.

Таким чином, приблизно за десять років в алфавіт азербайджанської мови тричі були внесені зміни. За всю історію людства жоден інший народ не був підданий подібним репресіям.

До кінця ХХ століття, коли Азербайджан вдруге придбав державну незалежність, питання про реформу алфавіту знову стало актуальним. Насправді перехід на новий алфавіт намічався з першого року незалежності – 1991 року. Але реалії того часу не дозволяли довести цей процес до кінця.

Видавничо-поліграфічна робота в країні велася паралельно по двох алфавіту: газети видавалися наполовину за новим алфавітом на латинській графіці, а наполовину – по кирилиці. Це призводило до серйозного здивування серед населення. Така ситуація тривала до середини 2001 року, що давало привід для поширення невтішних чуток про те, що, нібито, азербайджанський народ не готовий до реформи алфавіту.

Положення докорінно змінилося з виданням Указу президента від 18 червня 2001 року. Саме в той день загальнонаціональний лідер Гейдар Алієв підписав Указ «Про вдосконалення застосування державної мови», в якому наголошувалося на роль і функції азербайджанської мови як атрибуту незалежної державності. Згідно з Указом, з 1 серпня 2001 року повсюдно здійснювався перехід до азербайджанського алфавіту на латинську графіку.

9 серпня 2001 був виданий новий Указ загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва «Про заснування дня азербайджанського алфавіту і азербайджанської мови». Згідно з цим Указом щорічно 1 серпня відзначається в Азербайджані як День азербайджанського алфавіту і азербайджанської мови.

В цей день народилися:

1801 – Ксенофонт Олексійович Польовий (пом. 1867), російський письменник, літературний критик, журналіст, книговидавець.

1819 – Герман Мелвілл (Herman Melville), американський письменник («Мобі Дік»).

Народився в Нью-Йорку. Після закінчення школи він працював у банку, на фермі, на хутряний фабриці, учителем у школі.

У 1839 році він влаштувався на корабель «Святий Лаврентій», який ходив між Нью-Йорком і Ліверпулем, а через деякий час – на китобійне судно; жив в долині людожерів Тайпи, бував на Гаваях. Подорожі стали для Мелвілла звичною справою.

В Америку Герман повернувся в 1844 році. Свої пригоди він описав у книгах «Тайпи», «Ому», «Білий бушлат» та інших.

У 1847 році Мелвілл одружився і разом з родиною він оселився на фермі недалеко від Пітсфілда з наміром почати життя вільного фермера. Тут він продовжив займатися творчістю, і в 1851 році вийшов з друку його найзнаменитіший роман «Мобі Дік», що розповідає про захоплюючої гонитві за білим китом, що уособлює титанічну боротьбу Добра і Зла.

Цей твір наповнений замальовками з життя китобоїв, барвистими описами океану і його мешканців, психологічними моментами і характеристиками. Роман являє собою поєднання пригод, мелодрами і філософії.

У 1856-1857 роках Мелвілл їздив по Європі і Святій Землі, після чого читав лекції про скульптуру, подорожі і Південних морях. У 1860 році він здійснив кругосвітнє плавання – своє останнє морське плавання.

У 1863 році він повернувся в Нью-Йорк, продовжив писати прозу і вірші, серед яких популярність здобули збірки віршів «Батальні сцени, або Війна з різних точок зору», «Джон Марр та інші матроси» і роман «Біллі Бадд, фор-марсовий матрос».

Герман Мелвілл помер в Нью-Йорку 28 вересня 1891 року.

1914 – Григол Абашидзе (გრიგოლ აბაშიძე) (пом. 1994), грузинський поет.

1915 – Василь Дмитрович Захарченко (пом. 1998), письменник, колишній головний редактор журналу «Техніка-молоді», почесний громадянин міста Відня.

1916 – Енн Ебер (Anne Hébert) (пом. 2000), канадська письменниця, поетеса.

1923 – Картер Браун (справжнє ім’я Алан Джеффрі Ейтс) (Carter Brown – Alan Geoffrey Yates) (пом. 1985), англо-австралійський письменник, автор півтори сотень детективних романів, перший з яких називався «беззбройна Венера», а останній – «Порочна вдова ».

1935 – Віктор Йосипович Славкін, письменник, драматург.

1948 – Девід А. Геммель (David Gemmell), англійський письменник-фантаст.

1961 – Ілля Кутик, російський поет.

В цей день померли:

1887 – Михайло Никифорович Катков, російський публіцист, видавець, літературний критик (нар. 1817 або 1818).

1911 – Конрад Дуден (Konrad Alexander Friedrich Duden), німецький філолог, творець словника німецької мови (нар. 1829).

1913 – Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач-Квітка), українська письменниця і поетеса.

Народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський. Мати дівчинки була відомою письменницею Оленою Пчілкою. У п’ять років Леся почала грати і складати невеликі музичні п’єси, а у вісім років уже було написано перше її вірш. Також вона опанувала кількома іноземними мовами.

З десяти років дівчинка хворіла на туберкульоз кістки, і тому не змогла далі займатися музичною кар’єрою. Вже з 12 років почала свою літературну діяльність. Спочатку вона перевела книгу «Вечори на хуторі» Н. Гоголя. У той час вона друкувалася в закордонних журналах «Літературно-науковий вісник», «Зоря» і «Житє и слово».

У віці 19 років Леся Українка написала для молодших сестер підручник «Стародавня історія східних народів». А в 1893 році вже була опублікована невелика книжечка її віршів. У 1896 була написана перша п’єса Лесі Українки – «Блакитна троянда». Найвідоміші твори цих років – «Думи і мрії» (1899), «Відлуння» (1902), «Пісні про волю» (1905), «Кассандра» (1907).

У 1911 році був надрукований один із кращих її творів – драма-феєрія «Лісова пісня» (за її мотивом поставлена опера, фільм, балет). Також Леся займалася перекладом, серед яких кращим визнана «Книга пісень» (Гейне). У літературній творчості письменниці помітна тема батьківщини і свободи, мотиви природи і любові, пройняті сумними настроями і надзвичайною тонкістю.

Леся Українка померла 1 серпня 1913 року. Їй було всього 42 роки. Причиною раннього відходу був кістковий туберкульоз і невиліковна хвороба нирок.

1926 – Ян Каспрович (Jan Kasprowicz), польський поет, драматург, літературний критик, перекладач (нар. 1860).

1992 – Маргарита Йосипівна Алігер (нар. 1915), поетеса («Пам’яті хоробрих», «Зоя», «Ленінські гори»).

Події дня:

1944 – Анна Франк (Annelies Marie Frank) пише останній запис у своєму щоденнику.

Автор: alla

Можливо вас зацікавить:
 

Переглядів: 155

Є що сказати? Залиште свій відгук прямо зараз!